2. Етапи моделювання економічних процесів

Моделювання економічних процесів – це частина сфери застосування математичних методів і моделей в аналізі, плануванні, організації та управлінні цими процесами.

Характерними етапами виконання дослідження економічних процесів методами математичного моделювання є:

а)Визначення мети. Першочергове завдання будь-якого дослід­ника полягає у передбаченні очікуваного результату виконан­ня дослідження, виходячи з суті об’єкта дослідження експерименту і методики дослідження.

б)Складання плану дослідження.

в)Формулювання проблеми. Цей етап є одним із найважливіших. Він вимагає необхідної співпраці замовника і виконавця дослідження, що потребує отримання й опрацювання необхідної інформації для розуміння суті проблеми, для розуміння минулого і прогнозування майбутнього в її розвитку, для аналізу взаємозв’язків між параметрами чи змінними, що використовуватимуться.

г)Побудова моделі. Функціональні залежності між показниками, параметрами і змінними, які описують суть задачі, формують модель. Головне її призначення – дати змогу виконувати експерименти з метою вибору таких змінних вели­чин, які за заданих умов задачі забезпечили б максимальний рівень досягнення мети.

д)Забезпечення числового розв’язку задачі. Для отримання числового розв’язку задачі потрібно виконати необхідні експериментальні дослідження.

е)Збір даних. На цьому етапі забезпечується отримання інформації з метою аналізу точності моделі і практичного використання результатів дослідження.

Під час розв’язування економічних задач, та й не тільки еконо­мічних, з’ясувалося, що до зміни одних вхідних даних модель є чутливішою, а до інших – менше. Враховуючи це, можна зменшити затрати, зменшити вимоги до точності певних вхідних даних під час їхньої підготовки.

є) Перевірка моделі. Передусім необхідно визначитися щодо способу здійснення цієї перевірки. З допомогою аналітичних і експериментальних методів перевіряють чутливість, реалістичність і несуперечливість моделі.

з)Реалізація результатів дослідження. Дослідження економіч­ного об’єкта, процесу чи ситуації математичними методами дослідження операцій здійснюють з метою використання (з користю для справи) результатів цих досліджень на практиці.

3. Процедура прийняття рішень.

Виділення окремих етапів у процесі прийняття рішень і їхня суть залежить від характеру проблеми, яка потребує вирішення і носить досить суб’єктивний характер. Класифікація рішень може здійснюватися залежно від чисельності можливих рішень, чисельності станів зовнішнього середовища, зміни тих чи інших його параметрів, схильності децидента до ризику і т.д.

Зрозумілим є безпідставність надіятися на створення універсального процесу прийняття рішень, яка підходила б для усіх управлінських задач і в усіх випадках. Тому у наукових публікаціях є спроби розробити схеми процедури прийняття рішень для типових управлінських задач. Ці схеми відрізняються одна від одної рівнем деталізації станів процесу і відповідають різним призначенням проведення дослідження. Так, схеми організаційного характеру виділяють етапи прийняття рішення найбільш агреговані, які відрізняються переважно організа­ційною роботою на кожному етапі. Інформаційні схеми мають етапи прийняття рішень, які відрізняються характером інформації, що використовується. Технологічні схеми виділяють етапи за групами однорідних технологічних операцій опрацювання інформації, які можуть деталізуватися аж до окремих алгоритмів чи процедур.

Представлену схему прийняття рішення можна вважати як аналітичну, етапи якої відрізняються змістом аналітичних задач. Зауважимо, що організаційні інстру­менти та технологічні аспекти прийняття рішення вимагають аналітичного обґрунтування з використанням математичних методів. Кожний етап процесу прийняття рішення потребує виконання усіх завдань аналізу, а саме: а) схема (план) аналі­зу; б) інфор­маційне забезпечення; в) відбір необхідних показників; г) аналі­тичне опрацювання показників; д) оцінка результатів. В нашому розумінні назви є такими:

1. Виявлення проблемної ситуації.

2. Постановка проблеми.

3. Формулювання мети вирішення проблемної ситуації.

4. Визначення можливих станів зовнішнього середовища.

5. Оцінка ймовірностей станів зовнішнього середовища.

6. Виявлення альтернатив досягнення мети.

7. Вибір критеріїв оцінки альтернатив.

8. Оцінка альтернатив досягнення мети.

9. Вибір ефективних альтернатив.

10. Прийняття рішення.