64. Призначення та порядок проведення нбу операцій прямого і зворотнього репо.

НБУ може регулювати грош-кред ринок за доп купывлы-продажу цынних паперів. Операції РЕПО – використ як інструмент оператив управління ліквідністю банків.

Учасниками РЕПО можуть бути банки, які мають: банківську ліцензію, письмовий дозвіл на операції за дорученням клієнтів або від свого імені та на депозитарну діяльність, а також на д-ть з ведення реєстрів власників ЦП.

НБУ може проводити оп-ї:

1) зворотне репо - це депозитна операція, що грунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату;

2)пряме репо - це кредитна операція, що грунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти з подальшим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту за обумовленою ціною на обумовлену дату.

Вони здійсн за ринковою оцінкою або балансовою у разі відсутності кредитного ринку.

Вони можуть проводитись за допомогою безпосередньої домовленості з банками або через тендер заявокна участь в оп-ях РЕПО.

Тендер проводиться за таких умов: -НБУ обирає найпривабливіші для себе заявки (дешевші при купівлі та дорожчі при продажу); -потреба мати у свєму портфелі конкретні держ ЦП.

Операції РЕПО бувають: - нічне РЕПО терміном на день, коли відсоткова ставка фіксована; - відкрите РЕПО з невизначеним терміном дії, коли кожна зі сторін угоди має право вимагати виконання операцій у будь-який час за фіксованою відсотковою ставкою; - строкове РЕПО, термін дії яких і відсоткова ставка визначається в угоді.

65. Процентна політика центрального банку : зміст, характер впливу на макроекономічні показники, ефективність , чинники, що визначають облікову ставку, види процентних ставок нбу.

Облікова політика за базовий сигнал має визначення і об’явлення ЦБ базової ставки грош ринку на основі обліку векселів , що котируються НБУ. В Укр таких векселів фактичнг нема. Тому залишивши назву «облікова», НБУ розуміє під нею встановл ціни на ресурси ЦБ, повяз з кон’юнктурою грошового ринку і без прив’язки до векселів.

Проводячи облік політику ЦБ діє 2ма методами:1. Змінюється рівень офіц. Ставок; 2. Адміністративно контролює ринкові ставки і директивно розподіляє процентну маржу.

Фактори, що обумовлюють динаміку облік ставки: І група – обумовлена економічними тенденціями (фаза ділового циклу, міграція к-лу, інфляція). ІІ група – політичне рішення ЦБ(тип монетар політики-рестрикційна/експансій на, вирівнювання платіж балансу, запобігання девальвації).

Як правило в період депресії та спаду облік ставка незмінна, а при ек зростанні-вона зростанє.

Щодо облік ставки існує правило «Телора»: облік ставка росте на 1,5%, якщо інфляція зросла на 1%, і знижується на 0,5%, якщо темп росту ВВп знизився на 1%.

Напрямок облік політики диктується політикою ГКП:

І.За експансії: - облік ставка знижується, - обсяги кредитування зростає; - ресурсна база зростає; - ціна на кредити падає; - попит на кредити росте; -грошова маса в підсумку зростає.

ІІ. За рестрикції: - головна мета ЦБ –подорожчання процесу рефінансування банків, тому облік ставка підвищується, що ускладнює можливість банків отримати кредит; + дорожчає банк кредит; - скорочення масштабів кредитування; - звужує грошову масу.

Види процентних ставок НБУ: - облікова ставка, - ставка , за якою НБУ надає кредити овернайт; - ставка рефінансування; - ставка, за якою НБУ проводить операції РЕПО, ; - ставка, за якою НБУ проводить депозитні операції, - операційних процентних ставок за активними та пасивними операціями; -процентної ставки за тендерними кредитами; -процентних ставок за кредитами в разі реальної загрози стабільності роботи банків;-процентної ставки за пролонгованими кредитами.