62. Політика обов’язкових резервних вимог як інструмент грошово-кредитної політики: зміст, ефективність, основні компоненти механізму резервування. Чинний порядок резервування в Україні.

Основна мета обов’язок резервування – регулювання довго строк проблеми стабалізац грош обігу із забезпеченням цінової стабільності. Функції резервуваня(5): 1. Грошовий буфер – стабілізація коливань коротко строк ставок помякшує кон’юнктуру грош ринку. 2. Управління ліквідністю – регулювання ліквідності банків в коротко строк період. 3.Регулювання грош пропозиції – регулюється кредитна емісія банків. 4. Оподаткування – зниження середньої норми прибутку. 5.Регулювання міжнародного потоку к-лу.

4 цілі застосування ОР: 1. Обмеження росту грош маси; 2. Вилучення надлишкових коштів з грош ринку; 3. Формування жорсткого зв’язку грош маси та грош бази. 4.регулювання попиту на банк ресурси.

Суть політики обов’язкового резервув – встановл і формування обов’язок частини коштів, яку банки тримають на рах в ЦБ. Політика ОР залежить від напряму грош-кред політики: а)якщо рестрикція – нормативи резервув-ня збільшуються; - обсяг резервів банків зменшується; обсяги кредитув ек-ки зменш; - грошова маса обмежується. Б) при експансії – механізм протилежний.

Переваги: простота застосування; прямота дії. Недоліки: жорсткість, вимивання капіталу з реального сектору, подорожчання банківських ресурсів; дестабілізац вплив на банк систему у випадку частих змін норм резервування.

Характеристика механізму: 1. Нормативи резервів диференціюються від строку, виду валюти та по юр-фіз особам. 2. Як правило по кошотам фіз. Осіб і по нац. Валюті нормативи менші. 3. Загалом розрах сума резервів може зменш, н-д, за рахунок депонування борг зобов’язання.

Закономірності резервування в Україні: 1.Високі нормативи резервування; 2.Жорстокий механізм виконання; 3Досить часта зміна нормативу резерв.,4 Посилення вимог до банків в період посилення фін криз. 5. Диференціація норм резервування ві строку і характеру вкладів. 5.Зниження ефективн регулятор впливу на цінову стабільність.

63. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики ( характеристика цілей, критерії відбору цілей).

Укр вчені трактують цілі як завдання, які ставить влада і вирішує за допомогою грош-кред методів.

Цілі ГКП визнач внутрішн зміст заходів ЦБ.

Загальна характеристика цілей:

І. –стратегічні(вважаються макроек цілі держави: економічн ріст, зайнятість, стабільність цін, рівновага платіж балансу), - проміжні – до них відносять ключові параметри, що сприяють досягненню стратегіч цілей(обсяги гршової маси, рівень риинк %, валют курс), - оперативні мають коротко строк характер і допомагають досягти проміжних цілей: динаміка конкретного агрегату, к-ть грошей на руках у населення тощо.

ІІ. В більшості розвинутих країн глобальною ставиться ціль стабілізації цін; ця ціль домінує над цілями уряду в Нім, Фінляндія, Греції, Нідерландах. Цю ціль поєдн з іншими Австрія, Данія Іспанія,Люксембург. Не вважають її пріоритетною в Франц, Японії, Норвегії. Загалом не виокремл цілі Канада та Британія.

ІІІ. За межами: внутрішні, зовнішні.

Основні критерії вибору проміжних цілей є: 1. Чітка залежність від стратегіч цілей. 2. Чітке кількісне вимірювання.3.Можливість контролю з боку ЦБ.

Основні критерії вибору оперативних цілей є: 1.узгодженість з вищими цілями; 2. Достовірність та своєчасне інформув-ня щодо динаміки змін. 3.Податливість впливу з боку ЦБ.

Проблема вибору цілей: 1.Врахувати вплив ек ситуації,2.необхідність узгодж з макроек параметрами; 3.Уникнути переобтяження ГКП вторинними цілями; 4. Неможливість одночасно досягти усіх цілей. 5. Складність балансу між цілями; 6.Рівень прозорості ГКП.

Цілі ГКП довол моніторит д-ть ЦБ і формув інфляц очікування. Для досягнення основнх цілей викорсит: 1. Обмінний курс;2. Монетарні агрегати; 3. Показники інфляції.