Вопрос 98 Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної

конкуренції антимонопольними органами.

Порядок розгляду справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства включає такі стадії:

• порушення справи у формі розпорядження антимонопольних органів про початок розгляду справи, що може мати місце за наявності відповідних підстав: матеріально-правових (виявлення ознак порушення антимонопольно-конкурентного законодавства) і процесуально/формально-правових (ініціатива заінтересованої особи, права та законні інтереси якої порушені, чи антимонопольних органів);

• винесення попереднього рішення у справі про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення антимонопольно-конкурентного законодавства. Такими заходами можуть бути: а) заборона особі (відповідачеві), в діях якого вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів; б) обов'язкове вчинення зазначеною особою певних дій, якщо це є необхідним для захисту прав та законних інтересів інших осіб;

• розгляд справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, в процесі якого досліджуються матеріали справи, включаючи заяви, пояснення та заперечення сторін (відповідача і заявника) і третіх осіб, докази, висновки експертів (у разі призначення експертизи). За результатами розгляду приймається рішення про: визнання вчинення порушення конкурентного законодавства та застосування до порушника передбачених законом санкцій; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне становище на ринку (тобто про встановлення юридичного факту); закриття провадження у справі (підставами для цього

може бути: непідвідомчість справи антимонопольним органам; невстановлення відповідача або його місцезнаходження; наявність справи з тих самих підстав або того самого відповідача на розгляді в антимонопольних органах; недоведення вчинення правопорушення та інші підстави, передбачені законом). Рішення антимонопольних органів може бути:

• перевірене з відповідними наслідками (зміна, скасування рішення повністю або частково і відповідно - направлення справи на новий розгляд чи прийняття нового рішення, чи припинення провадження у справі) в адміністративному порядку вищестоящим органом (якщо рішення приймалося територіальним відділенням або адміністративною колегією АМК);

• оскаржено в судовому порядку протягом двох місяців з дня одержання рішення. Рішення АМК оскаржуються до Вищого господарського суду; адміністративної колегії чи територіального відділення АМК - до господарського суду АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських господарських судів.

Вопрос 99 Підстави, принципи та форми державного регулювання економічної конкуренції та

монополістичної діяльності.

Вопрос 100 Об'єктивні підстави та принципи спеціального регулювання певних видів

господарських відносин.

Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин, зафіксовані у ст. 258 ГК України, відповідно до якої особливості правового регулювання господарських відносин залежать від:

а) сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини;

б) особливостей певної галузі господарювання;

в) виду господарської діяльності;

г) економічної форми результату господарської діяльності;

д) простору, на якому складаються господарські відносини (внутрішньому чи зовнішньому ринку, території зі спеціальним правовим режимом);

є) особливостей суб'єктів, між якими виникають господарські відносини;

є) суспільного поділу праці, що склався;

ж) суб'єктного складу, походження та порядку використання майна (зовнішньоекономічна діяльність, іноземне інвестування).

Так, відповідно до ст. 259 ГК, вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

певних принципів, а саме:

• врахування загальних засад господарювання, визначених у першому розділі ГК України;

• визначення особливостей: встановлення господарських відносин певного виду; правового становища їх суб'єктів; договірних відносин між ними; відповідальності за порушення вимог спеціального законодавства;

• визначення спеціально уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання в певній сфері господарювання, на відповідній території та/або в незвичайних умовах, а також повноважень цього органу;

• встановлення спеціальних умов господарювання шляхом надання певних пільг та гарантій суб'єктам господарювання (зокрема, щодо дотримання їх майнових прав) та покладення на них (суб'єктів) додаткових обтяжень (наприклад, щодо підтримання майнової бази на певному рівні або заборони здійснювати інші види діяльності, крім основної).