
- •Тема 1. Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права.
- •1. Поняття кримінального права.
- •3. Система кримінального права.
- •Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність.
- •3. Система кримінального закону.
- •5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Тема 3: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •3. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •5. Чинність Кримінального закону за колом осіб
- •6. Видача осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, та, які засуджені за вчинення злочину.
- •Тема 4: Злочин і його види.
- •1. Поняття та ознаки злочину
- •2. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •3. Малозначність діяння
- •4. Класифікація злочинів та її значення
- •1.Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •2. Підстави кримінальної відповідальності
- •3. Поняття і значення складу злочину.
- •4. Елементи і ознаки складу злочину
- •5. Види складу злочинів
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •Тема: об’єкт злочину
- •Тема: Об’єктивна сторона злочину
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •Тема: Суб'єкт злочину.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •3. Обмежена осудність
- •4. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.
- •Тема: Суб’єктивна сторона складу злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення субєктивної сторони складу злочину.
- •2. Поняття і зміст вини. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •3. Злочини з двома формами вини.
- •6. Мотив і мета злочину і їх кримінально правове значення.
- •Тема: Стадії вчинення злочину.
- •1. Поняття і види стадій вчинення злочину, критерії і значення їх виділення
- •2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •3. Готування до злочину.
- •4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Тема 11: Співучасть у злочині.
- •1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
- •2. Види співучасників
- •4. Кримінальна відповідальність співучасників злочину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.
- •3. При співучасті з розподілом ролей відповідальність настає:
- •5. Ексцес виконавця злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників.
- •6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •7. Причетність до злочину
- •Тема : Множинність злочинів.
- •3. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.
- •4. Поняття і види повторності злочинів.
4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею ОЧ КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ( ч. 1 ст. 15 КК).
Закон розрізняє два види замаху на злочин: закінчений і незакінчений.
Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2 ст15 КК). Наприклад, вбивця натиснув на курок, але не поцілив у потерпілого; злодій відкрив автомобіль, звів його, рушив з місця і тут же і авто зупинилось внаслідок закінчення бензину; хабародавець кладе конверт з грішми на стіл, а посадова особа відмовляється його прийняти). Закінчений замах іноді називають невдалим
Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. (злодій був затриманий як тільки проник у житло). Незакінчений замах іноді називають перерваним.
Критерієм для поділу замаху на закінчений і незакінчений є суб’єктивне ставлення винного до вчинених ним дій, його уявлення про ступінь виконання ним злочинного діяння.
Залежно від придатності об’єкта і засобів посягання розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин поділяється на: 1) замах на непридатний об’єкт і 2) замах із непридатними засобами.
Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину. При замаху об’єктивна сторона злочину не завершена (або недоведене до кінця діяння, яке утворює об’єктивну сторону злочину, або наслідки не настали), а при закінченому злочині – об’єктивна сторона – повністю виконана.
Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. При замаху – діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, а при готуванні до злочину – лише створюються умови для вчинення злочину. При замаху створюється безпосередня загроза заподіяння шкоди об’єкту злочину. При готуванні – створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії по готуванню ніколи самі пособі, без вчинення інших дій, не можуть заподіяти шкоду об’єкту і призвести до закінчення злочину. Замах на злочин порівняно з готуванням має більший ступінь суспільної небезпеки.
5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
Виконуючи превентивну функцію, кримінальний закон закріпив інститут добровільної відмови від вчинення злочину, а саме надає особам, які почали злочинну діяльність, можливість уникнути кримінальну відповідальність і покарання.
Добровільною відмовою є остаточне припинення за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (ч.1 ст 17 КК).
Відповідно до ст. 17 КК добровільна відмова від злочину є самостійною підставою виключення кримінальної відповідальності за незакінчений злочин, оскільки внаслідок добровільної відмови особа усуває створену нею ж небезпеку, не дає їй реалізуватися, перешкоджає закінченню злочину.
Для того, щоби застосувати ст. 17 КК і звільнити особу від кримінальної відповідальності, її діяння повинні відповідати умовам правомірності добровільної відмови, якими є:
· Остаточність і безумовність добровільної відмови;
· Добровільний характер відмови;
· усвідомлення особою можливості довести злочин до кінця.