Методические указания / «ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ ОБВОДУ ДЕТАЛІ»

-точка спряження двох дуг кіл розташована на лінії, що з’єднує центри кіл дуг, що спряжені між собою;

-точка спряження дуги кола з прямою розташована в точці перетину прямої та перпендикуляра, що опущений з центра

кола на дану пряму.

Рис. 4

Один з прикладів застосування алгоритму побудови спряжень будь яких ліній наведений на рис. 5

Основа для побудови: якщо для ліній а та b побудовані усі елементи спряження, то вони не змінюються при зміні зазначених ліній на будь які інші, що мають спряження у точках Т. та Т. використовується при цьому всі раніше наведені відомості про Г.М.Т.

Приклад: Побудувати зовнішнє спряження заданих дуг, кола та, якщо

2.Провести дугу кола радіусом, яка дотикається дуги кола у точці Т.

3.Побудувати носій q центрів спряження двох рівних кіл l1 і l2 як серединний перпендикуяр до прямої О2О2

4. Визначити центр спряжних кіл як результат перетину прямих q і n (O = qnn).

5.Побудувати точку спряження Т2 = ОО2nl2.

6.Провести дугу спряженого кола l (R = OT1 = OT2).

При рішенні задач на спряження у кожному випадку необхідно: а) проаналізувати розташування сопряжних ліній;

б) визначити точки спряження, тобто точки дотику та центр

спряження.

11

Виконання профілю кулачка здійснюється шляхом графічної операції на спряження лекальних кривих з прямими та колами. При цьому спряження пряма перетворюється в дотичну до лекальної кривої, а коло в точці спряження має загальну кривизну з нею. У всіх випадках побудови обрису кулачка необхідно починати з креслення лекальних кривих, проведення дотичної та нормалі до ціх кривих, спряжених діаметрів вісей, фокусів та асімптот. Загальний спосіб побудови дотичних до якої небудь кривої є спосіб з застосуванням “кривої помилок” [ ].

Для побудови обводу кулачка основою може бути порядок побудови спряження (рис.5).

Рис. 5

Точність графічних операцій залежить від правильно виконаних геометричних побудов, теоретичне обгрунтування яких є у списку літератури. 2.в геометричних побудовах лінії можуть бути частинами геометричних множин у просторі. Такі множини мають певні властивості, які дають і в їх сполученнях, й звуться геометричними місцями точок або лінії. Можна

12

сказати, що геометричне місце точок – це множина точок, які задовольняють визначеним наперед заданим умовам.

Контрольні запитання.

1.Що таке спряження?

2.На чому засновано побудова спряжень?

3.Види спряження.

4.Побудувати загальну дотичну до двох кіл.

5.Побудувати дотчну до кола, до зовнішньої точки, обгрунтувати.

6. Які криві називаються плоскими, які – просторові?

7.Які криві називаються лекальними?

8.Правила використання лекалами і правила вибора потрібного лекала.

9.Що таке овал? Їх види.

12.Побудова гіперболи (різні способи). Побудова дотичної та нормалі до гіперболи.

13.Побудова циклоїди, гіпо – та епіциклоїди, крайні випадки. Побудова дотичної та нормалі доциклічних кривих.

14.Сінусоїда, спіраль Архімеда, їх побудова, проведення дотичної та нормалі.

15.Побудова евольвенти, дотичної та нормалі до неї у довільний точці.

16.Для чого призначені плоскі кулачки та копіри?

17.Розподіл кута на рівні частини.

18.Основні положення ГОСТів: 2.301 – 68, 2.302 – 68, 2.303 – 68,

2.304 – 81, 2.306 – 68, 2.307 – 68?

19. Як заповнюється основний напис креслення відповідно стандарту.

20.Навести приклад креслення, яке вміщує п’ять типів ліній.

21.Написати шрифтом №5 слова: кронштейн та лекальні криві.

22.Показати різні випадки позначення Ф та R на кресленнях.

23.Як показати на кресленні розмір кута?

24.Масштаб креслення. Які масштаби встановленні стандартом?

25.Нанести розмірну стрілку на креслення та вказати її розмір.

13