Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М сцев ф нанси--шпори.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.26 Mб
Скачать

132. Бюджетний федералізм як принцип побудови фінансів місцевого самоврядування в розвинутих країнах

В унітарних державах внутрішні міжурядові фінансові відносини виникають між двома рівнями урядів. Це уряд, який очолює центральну виконавчу владу, і уряди, що представляють місцеве самоврядування. У федеративних державах є ще один рівень таких відносин. Це уряди суб'єктів федерації.

Основні концепції організації внутрішніх міжурядових фінансових відносин:

Бюджетний (фінансовий, фіскальний) федералізм - це форма організації внутрішніх міжурядових фінансових відносин, які базуються на компетенції федеральної влади і суб”єктів федерації на договірних засадах, і яка має кілька ознак:

• чітке розмежування видатків різних рівнів влади і наділення цих владних рівнів фіскальними повноваженнями самостійно формувати власну доходну базу;

• побудова внутрішніх міжурядових фінансових відносин на основі договірно-правових форм їхньої організації;

• організація відносин за активної ролі у визначенні їхньої моделі не тільки центральної влади, а й регіональної та місцевої через механізм їхніх консультацій і переговорів.

Основні групи моделей бюджетного федералізму:

• децентралізовані; характеризуються значною фіскальною автономією регіональних і місцевих влад, слабкістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом. Центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбалансив розвитку окремих територій. Таким чином, місцева влада при такій моделі має покладатися передусім на власні сили. Подібна модель бюджетного федералізму характерна для США;

• кооперативні; характеризуються тісною співпрацею різних рівнів влади, активною політикою центральної влади з подолання фіскальних дисбалансів на різних рівнях управління та фінансового вирівнювання. Центральна влада активно турбується про забезпечення єдиних стандартів громадських послуг у межах усієї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для ФРН, Австрії.

Слід зазначити, що найбільшого поширення у світі набула не децентралізована, а кооперативна модель Б.Ф. Кооперативна модель дає змогу використовувати такі основні інструменти бюдж.вирівнювання: розподілу податкових доходів за рівнями влади; загальних трансфертів; спеціальних трансфертів.

133. Форми та методи фінансового забезпечення місцевого самоврядування в зарубіжних країнах

Традиційно бюджетні трансферти поділяються на три види: дотації, субвенції, субсидії. Проте лише останнім часом з'явилися спроби чітко розмежувати ці види, спираючись на які можна зробити висновок: у різних країнах один і той самий вид бюджетних трансфертів може називатися по-різному. Так, у деяких країнах бюджетні дотації складаються з кількох різних трансфертів, що надаються за певних умов місцевим громадам : у Росії — це бюджетна дотація, федеральний трансферт; у Франції —

глобальна дотація на функціонування, дотація на компенсацію податкових пільг та зниження ставок оподаткування, фонд компенсації ПДВ.

Формування фонду бюджетних трансфертів може здійсню­ватися як: часткові відрахування від одного або кількох податків, що надходять до держбюджету; щорічні асигнування з держбюджету; обсяг видатків місцевих громад. У зарубіжних країнах застосовуються різні підходи до організації касової справи в органах місцевого самоврядування. В одних країнах органи місцевого самовряування самостійно визначають умови касового виконання власних бюджетів. В ін країнах вони такого права не мають, а належить вого державній владі. Самостійно визначають умови касового виконання місцевих бюджетів органи місцевого врядування США, ФРН, Австрії, Польщі та ін країн. У цих країнах касову справу забезпечують уповноважені органами місцевого самоврядування банківські установи. В окремих країнах органи місцевого самоврядування призначають комунальні банки фінансовими установами, на які покладається касове виконання місцевих бюджетів та інших фондів фінансових ресурсів. Там, де органи місцевого самоврядування мають автономію в питаннях організації касової справи, муніципалітети призначають власник скарбників. Вони забезпечують фінансовий баланс, спільно з банками турбуються про ліквідність, готують фінансові звіти.

У тих країнах, де касова справа в органах місцевого самоврядування перебуває під контролем державної влади, вона організується державним казначейством.