16. Характеристика сучасної інформаційної системи підприємства.

В цілому інформаційне поле підприємства можна розподілити на власне та зовнішнє. Власне інформаційне поле поєднує інформацію, які народжується в середині підприємства. До такої інформації слід віднести:

- дані бухгалтерського обліку та іншої обов’язкової звітності за поточний та попередній періоди;

- первинні документи бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку;

- накази та розпорядження керівників всіх ланок (письмові та усні);

- дані внутрішнього документообігу (паперового та електронного).

Кількість різновидів зовнішньої інформації слід обмежитись основними:

- закони, укази, накази та інші нормативні документи держ. Рівня, галузевого, регіонального та місцевого рівня;

- коментарі до вказаних вище нормативних актів;

- дані стосовно стану галузі;

- дані про стан світової економіки;

- реклама та інформація партнерів і конкурентів;

- інформація від клієнтів;

В процесі формування зовнішнього інформаційного поля виникає ряд основних проблем:

1.Частковість інформації, коли джерело надає лише частину інформації.

2.Недостовірність інформації (особливо яка надається деякими ЗМІ та Інтернет).

3.Протирічність інформації.

4.Перевантаження інформації. Інформація є надбірно подробною, і на виокремлення з неї того, що необхідно для бізнесу потрібні значні зусилля.

5.Різнорідність інформації. Інформація з джерел надходить у різних видах.

Основною метою інформаційної-управлінської системи підприємства є упорядкування та зв’язок зовнішніх та власних потоків інформації для прийняття керівниками ефективних управлінських рішень.

Для забезпечення ефективного використання інформації необхідно враховувати ряд принципів, які гарантують результативність інформаційного забезпечення: принцип взаємодії; принцип законності; принцип паритетності сторін та розподіл їх компетенції; принцип конфіденційності; принцип компенсаційності; принцип інформаційної сумісності.

17. Розвиток інформаційних мереж та формування нових принципів управління.

Сучасна база бізнес-процесів початку ХХ1 століття характеризується розробкою та широким застосуванням комп’ютерних технологій.

Появлення мікрокомп’ютера призвело до подальших змін технічного оснащення апарата управління та утворення його нового типу – електронного офісу.

Відмінною рисою переходу до “електронного офісу” є отримання можливості використовувати техніку для оборобки змісту інформації.

Завдяки багатьом інформаційним потокам кожне підприємство має можливість миттєво дізнаватись про стан попиту та пропозиції, орієнтуватись на ринках сировини, праці, інновацій та ін.

Інформаційні мережі створюють реальні передумови для формування цілої низки нових принципів управління, які відповідають змінам зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Сутність цих принципів зводиться до наступного:

- наявність контактів не керівників з підлеглими, а рівноправних працівників;

- необхідність кожного співробітника мати доступ до будь-якої інформації, до знань будь-якого співробітника підприємства;

- необхідність функціонування команд, які працюють або над певним проектом, або з певним замовником або класом клієнтів;

- підтримка цілісності підприємства за рахунок створення мережі команд;

- здійснення робіт у режимі реального часу, що включає у себе паралеліювання робіт та їх ітеративно-комунікаційну організацію (замість послідовної та кооперативної);

- створення техніко-організаційних умов для формування “віртуальних” ланок, члени яких можуть перебувати у різних географічних регіонах.