Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія ОУПП.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
356.86 Кб
Скачать

40. Підходи до формування організаційної структури управління.

Існує три принципові підходи до формування організаційної структури. 1.Дедуктивний підхід передбачає основну концентрацію зусиль на стадії композиції, коли вирішувального значення набуває узагальнена оцінка системи та загальних принципів формування оргструктури, які визначають всю сукупність наступних організаційних рішень. 2.Індуктивний підхід передбачає виконання максимального обсягу робіт, які відносяться до стадії регламентації та базуються на деталізованих характеристиках функціонування об’єкту, інформаційних зв’язків та організаційних відносин, побудуванні організаційних моделей, здійсненні всебічних розрахунків та обгрунтувань, оцінці різних варіантів формування структури управління. 3.Комбінований підхід передбачає більш меньш рівномірний розподіл проектної роботи відносно всіх трьох стадій, коли основні принципові рішення стосовно структури управління підприємством приймаються у відносно стислий термін на основі визначення принципових характеристик організаційної структури, загальної струкутризації складу найбільш важливих підрозділів та зв’язків між ними, деталізованої розробки лише тих підсистем, які є найбільш складними, новими та вимагають особливої аргументації.

41. Організаційно-структурні форми апарата управління підприємством.

Основними проблемами формування апарата управління на стадії його композиції є: - визначення принципового підходу до диференціації організаційної структури на підсистеми; - визначення типу організаційної структури та механізмів управління для кожної підсистеми. Традиційний підхід до диференціації підсистем апарату управління передбачає його побудування за наступними ознаками: функціональними; продуктовими; територіальними; за споживачами; відносно етапів вирішення проблем (аналіз, планування, оцінка); відносно часу (нова продукція та серійне виробництво, стратегічне та поточне планування тощо).

Формування основних підсистем у загальній структурі апарата управління пов’язано з виокремленням крупних служб (департаментів). Виокремлення кожної підсистеми в окрему службу (функціональний блок) залежить від наступних факторів: 1.Ступінь важливості цілей. 2.Обсяг та специфіка виконуваних робіт (наприклад, формування служби заступника директора по капітальному будівництву). 3.Розвиток зв’язків з певними сферами зовнішнього середовища. 4.Техніко-організаційні особливості виду діяльності та специфічні вимоги до персоналу. 5.Територіальне розташування певних служб. Формування організаційної структури управління встановлюється кількість рівнів управління, як правило, експертно-аналітичним шляхом, але із залученням необхідних кількісних обгрунтувань.

Паралельно з диференціацією організаційної структури здійснюється визначення типу управління для кожного із виділених організаційно-структурних блоків. В програмно-цільових блоках велике значення для досягнення цілей набуває інтеграція міжфункціональної діяльності при зберіганні основного принципу виокремлення на підприємстві певних блоків, але з розробкою горизонтальних механізмів координацій робіт.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]