13. Класифікація функцій управління в системі промислового підприємства.

Під функцією управління розуміється спеціалізована частина регулярної організаційної діяльності управлінського характеру, що відрізняється однорідністю цілей та дій стосовно певних об’єктів. Всі функції управління поділяються на дві групи:

1.Загальні – планування, організація, мотивація, контроль, координація.

2.Спеціальні (функціональні аспекти) – дослідження та розробки, матеріально-технічне забезпечення, виробництво, збут, фінанси, маркетинг тощо.

Вся велика складна сукупних управлінських дій – на будь-якому рівні і в будь-якій системі – може бути зведена до обмеженого переліку відносно строго локалізованих функцій, які утворюють замкнутий цикл управління:

• прийняття управлінського рішення;

• реалізація прийнятого рішення;

• контроль.

Кожна з функцій управління може бути підвержена диференціації:

Класифікація функцій управління

Стадії управління	Функції управління
Прийняття управлінського рішення	Прогнозування Планування
Реалізація прийнятого рішення	Організація Координація та регулювання Активізація та стимулювання
Контроль	Облік Аналіз

14. Характеристика основних типів зв’язків в системі управління промисловим підприємством

Зв’язок як форма відображення відносин в системі управління передбачає обмін елементів системи ресурсами. Зв’язки в системі управління можуть класифікуватись за окремими ознаками:

1. Відносно предмету обміну розрізнять матеріально-речові, енергетичні, інформаційні зв’язки.

2. Відносно циклу реалізації – прямі та зворотні.

3. Відносно структуної ієрархії – вертикальні та горизонтальні.

4. Відносно характеру впливу органів один на одний – лінійні та функціональні.

За характером впливу на формування організаційного механізму сукупність зв’язків в системі управління в складній виробничо-господарській системі можна розділити на чотири групи:

1. Лінійні зв’язки щодо впливу на виконавців (цілевстановлення, розпоряджувальність, мотивація та зворотний зв’язок).

2. Функціональні зв’язки стосовно виконання робіт підрозділами підприємства (встановлення специфічних завдань та вимог щодо функцій, методичне керівництво, внутрішньофункціональний контроль).

3. Міжфункціональні зв’язки стосовно інтеграції всіїє організації в одне ціле, координації її елементів та відносин із зовнішнім середовищем.

4. Неформальні зв’язки. Це нерегламентовані зв’язки, які побудовані для того, щоб мінімізувати довжину зв’язків та кількість проміжних ланок, які включені в зв’язок у складних організаціях.Це забезпечує більш високу економічність та оперативність організаційного механізму при зберіганні достатньої відповідальності за рішення, які приймаються.

15. Характеристика процедур проведення аналізу організації управління.

Першим етапом аналізу є визначення необхідних результатів управлінської роботи. Це слугує достатнім підгрунтям для оцінки доцільності отримання кожного результату. Одночасно результати управління відображуються або в документах або в змінах стану виробничої системи.Порівняння переліку фактично отримуваних результатів та результатів, що необхідно отримати відповідно досистеми цілей результатів дозволяє визначити загальні організаційні проблеми.

Наступним етапом аналізу є виявлення та оцінка номенклатури робіт, які мають бути виконані для отримання потрібних результатів. Даний етап реалізується за допомогою балансу документації.

Для ефективної організації виконання сукупності управлінських функцій необхідно розраховувати баланси завантаження всіх вузлів переробки інформації та визначити найбільш раціональну послідовність робіт з урахуванням можливих термінів отримання кожного результату.

Синхронізація складних функцій здійснюється за допомогою аналізу мережевих (сітьових) моделей, які відображають не тільки змістовну структуру функцій управління, а і послідовність робіт, що виконуються паралельно, у часі.

Тому третім етапом аналізу побудування мережевої моделі послідовності та взаємодії результатів робіт.

Заключним етапом аналізу є розробка та оцінка зведених документів, що містять характеристики, які необхідні для аналізу технологічного процесу виконання кожної управлінської функції. У практиці для реалізації цієї цілі виокристовуються зведені карти технологічних маршрутів виконання управлінської функції.