5. Основні типи структур в рамках промислового підприємства.

Виробниче підприємство характеризується різними типами структур, а саме:

Виробнича структура – це форма упорядкованості підприємств, виробничих цехів та ділянок, комор та інших елементів виробничо-технічної бази з точки зору їх розташування та взаємозв’язку в процесі виробництва.

Технологічна структура визначається внутрішньою побудовою матеріально-енергетичних процесів, складом та співвідношенням обладнання, яке використовується, взаємовз’язками між елементами основного та допоміжного виробництва, спеціалізацією та завантаженням виробничих потужностей.

Економічна структура відображає структуру майна підприємства та співвідношення складових основного та оборотного капіталу підприємства. Така структура відображується у складі витрат на продукцію та по підприємству в цілому.

Соціальна структура характеризується розподілом робітників за професіонально-кваліфікаційними, віковими ознаками, а також відносно рівня освіти.

Інформаційна структура характеризується відносним розташуванням джерел та отримувачів інформаційних повідомлень на підприємстві, складом та взаємозв’язками носіїв інформації, направленістю та конфігурацією комунікаційних мереж та ін.

Стиль керівництва – ліберальний,демократичний, авторитарний.

6. Сутнісна характеристика класичного підходу до побудови системи управління промисловим підприємством.

Ідеї та концепції, які утворюють класичну теорію побудування системи управління підприємством, розроблялись багатьма вченими та практиками.Перша спроба-Ф.Тейлором. Ідеї та методи досліджень Ф.Тейлора відомі як наукове управління.

Основною передумовою цього напрямку класичної теорії є те, що робота має й повинна вивчатись за допомогою наукових методів. Сутність наукового управління:

1.Кожний елемент роботи має бути науково обгрунтованим

2.Відбір, навчання, освіта та розвиток робочої сили за допомогою певних критеріїв.

3.Тісна співпраця з людьми, яка при цьому забезпечує виконання роботи відповідно до розроблних принципів науки.

4.Забезпечення обгрунтованого розподілу праці й відповідальності між керівниками та робітниками. Керівник виконує ту роботу, для якої він більш підготовлений, ніж робітник.

У дослідженнях Макса Вебера бюрократія належить до соціологічних уявлень щодо раціоналізації колективної діяльності. На початку ХХ століття А.А.Богдановим була зроблена спроба систематизувати організаційний досвід людства в цілому та розробити концепцію триєдиної організації – речей, людей та ідей.

Відповідно до теорії А.Богданова, основними організаційними механізмами є формуючий та регулюючий, при цьому “біорегулятори” є спорідненими з поняттями “зворотного зв’язку” в кібернетиці; також ним обгрунтовані поняття “ланцюговий зв’язок”, “принцип мінімуму” та ін. В свою чергу, формуючі механізми включають у себе такі елементи як:-з’єднання комплексів;-входження елементу одного комплексу в інший;-розпад комплексу.

Певну зацікавленість представляє сформульований Богдановим “закон найменьших”, в силу якого “міцність ланцюга визначається найбільш слабкою з його ланок”.