Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія ОУПП.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
356.86 Кб
Скачать

30. Типові підходи до побудови системи управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах.

Осн.сучасними формами орг-ї інноваційної діяльності виступають інноваційні комітети. Основна задача інноваційних комітетів – надання максимально повної інформації щодо інновацій всім зацікавленим особам , виявлення невідповідності та розходження інтересів та створення умов для їх взаємодії. Інноваційний комітет може існувати у двох формах – технічний комітет і комітет по нових продуктах. Існують три системи прийняття рішень в інноваційних комітетах. Найбільш сприятним варіантом вважається метод колегіального старшинства, за якого керівник підприємства має вирішальний голос. Метод касаційної колегіальності має застосовуватись лише у виняткових випадках для особливо крупних інноваційних проектів за умов ретельної підготовки проекту та попереднього ознайомлення всіх членів комітету з матеріалами та варіантами рішень. Колегіальність узгодження - рішення приймаються більшістю голосів. Наступним різновидом організації інноваційної діяльності виступають цільові групи (тимчасові творчі колективи). Це тимчасові об’єднання спеціалістів різних підрозділів для опрацювання окремих етапів планування та реалізації інновації. Найбільш розповсюдженою формою організації інноваційної діяльності є внутрішні інноваційні проекти. Подальшим розвитком внутрішніх інноваційних проектів є внутрішні венчурні проекти – виокремлення особливої групи спеціалістів та лінійних керівників для реалізації комплексної інновації.

Протиріччя між інноваційною діяльністю та поточними операціями підприємства вирішується в процесі виокремлення внутрішніх венчурних підрозділів. Створення внутрішнього венчурного підрозділу оформлюється спеціальним наказом керівника підприємства, в якому мають бути обумовлені: 1.мета створення венчурного підрозділу; 2.керівник венчурного підрозділу; 3.майно, що закріплюється у використання венчурному підрозділу; 4.обсяг оборотних коштів, що закріплюються за венчурним підрозділом.

Формою, яка останнім часом отримала все більшого розповсюдження у світовій практиці, можна зазначити виокремлення самостійних інноваційних підприємств для реалізації проектів.

31. Характеристика найбільш розповсюджених форм організації інноваційної діяльності.

Окрім відомих форм організації інноваційної діяльності в середині окремого підприємства слід розглянути форми кооперації в реалізації інноваційної діяльності між підприємствами. Придбання патентів, ліцензій та ноу-хау. Виступає як основний засіб зміцнення власної інноваційної бази підприємства. Необхідно дотримуватися певних правил: 1) Придбання технології переважніше в тих умовах, коли темпи технічного прогресу у галузі є досить низькими, а темпи зростання ринку досить високі. 2).Власна розробка технології більш переважна в умовах, коли темпи технічного прогресу у галузі низькі, темпи зростання ринку помірні та існує імовірність довести технічні розробки до рівня, який припускає патентування. 3).Якщо темпи технічного прогресу в галузі та зростання ринку високі, переважніше придбати не технологію, а підприємство, яке має певні технологічні переваги та позиції на даному ринку.

Розподіл витрат на НДДКР. В сучасних умовах така форма розвивається у вигляді технічного співробітництва, обміну та передачі технології, надання інженерно-технологічних послуг та ін. При цьому відбувається активна передача так званих ноу-хау, тобто непатентоздатних технологічних рішень, виробничого та технологічного досвіду, навичків роботи, а також конфедиційної інформації комерційного, організаційного та управлінського характеру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]