3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс

Дослідження показало (анкетуванням було охоплено 500

студентів університету, 2007р.), що інтеграція України до ЄС,

проголошена керівництвом держави як ключовий

зовнішньополітичний пріоритет, підтримується більшістю студентів

університету. Молоді люди хочуть жити в демократичній,

економічно розвинутій, соціальнозорієнтованій країні і пов'язують

досягнення цієї мети із входженням до об'єднання розвинутих

європейських держав. Сьогодні вже є розуміння того, в тому числі

серед студентської молоді, що досягнення вимог членства України в

ЄС і внутрішні перетворення в держані – це рух в одному напрямку.

Процес інтеграції в ЄС - досить тривалий і складний, і вимагає

концентрації зусиль і копіткої роботи з реформування економіки,

наближення України до західних стандартів демократії та розвитку

громадянського суспільства. Мало заявити про бажання стати

членом Європейського Союзу – необхідно вже сьогодні

продемонструвати реальними діями, що Україна зробила свій вибір і

буде робити все можливе для досягнення поставленої мети.

У листопаді минулого року у Рівненській обласній державній

адміністрації відбулося засідання керівників облдержадміністрацій

та обласних рад Волинської, Рівненської, Житомирської,

Хмельницької та Київської областей. На ньому було підписано Угоду

про співробітництво у галузі охорони і використання водних ресурсів

басейну річки Прип’ять. Документ розробили експерти

фінансованого Європейським Союзом проекту «Управління

транскордонними річковими басейнами, друга фаза – річка

Прип’ять». Це перша підписана в Україні подібна угода. Документ

17

повністю відповідає положенням Водної Рамкової Директиви ЄС.

Головна мета – досягнення безпечного для здоров’я людей

екологічного стану і доброї якості води річки, забезпечення

раціонального і безпечного водокористування Прип’яті як фактору

стійкого розвитку регіону та збереження біологічного різноманіття і

заповідних територій в її басейні. До угоди є два додатки :

«Положення про Басейнову Раду» та «Положення про інформаційну

взаємодію у басейні ріки Прип’ять». Вони покликані сприяти

басейновому та децентралізованому принципу управління водними

ресурсами.

Приємно здивували відповіді на запитання: «Чи погоджуєтесь

ви з тими, хто вважає: щоб не робила Україна, якого б рівня розвитку

вона не досягла, її всерівно ніхто не прийме в Європейський Союз?»

Майже 61 % респондентів повні оптимізму і вірять в світле

європейське майбутнє своєї країни. Ні багаторічні запевнення

попереднього українського керівництва проте, що «нас в Європі

ніхто не чекає», ні упереджене по нинішній день ставлення Брюселля

і багатьох інших європейських столиць до євроінтеграційних планів

України не похитнули впевненості значної частини опитаних у тому,

що ми свого доб'ємося і будемо в ЄС. Відзначимо, що кількість

оптимістів значно більша ніж число песимістів, яких в загальному

виявилось 8%. Не знали, що відповісти на це запитання 30%

респондентів.

Той факт, то «нове керівництво України користується

більшою, ніж попередня влада, довірою керівництва Євросоюзу», є

очевидним для більшості респондентів. З цим твердженням

погоджується 44,2% опитаних.

Певний скептицизм стосовно європейською майбутнього

України, у частини респондентів очевидно, викликаний тим, то лише

24,6 % анкетованих вважає: «нова влада робить реальні кроки до

наближення України до Європи». Не погоджується з такою думкою

24 %. Ця частина респондентів очевидно переконана, «що українська

євро інтеграція, як і раніше, зводиться лише до гучних заяв». Не

визначилися з цього приводу 43,7 % опитаних.

На питання: «Від чого залежить вступ України до

Європейського, Союзу» отримано такі відповіді:

18

Від того, чи

захочуть члени ЄС

прийняти Україну в

свій союз

Від України, її

роботи в цьому

напрямку

Не визначилось з

відповіддю

22,4 % 57,4 % 17,8 %

Погоджуються з думкою про те, то вступ України до ЄС

повинен відбутися через референдум 68,6% опитаних; не обов'язково

через референдум – 25,6%; не визначилися – 5 % респондентів.

Оскільки частина студентів у своєму ставленні до ЄС не

визначилася, це свідчить про те, що про західні настрої в середовищі

студентської молоді можуть суттєвим чином посилитися, за умови

що молодь отримає більше об'єктивної інформації про ЄС.