17. Види непрямих податків, їх роль у доходах бюджету.

Основними видами непрямих податків є:податок на додану вар­тість; акцизний збір; плата за ліцензії на певні види господар­ської діяльності; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, який сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання. ПДВ — це найбіль­ший за обсягом податок, який значною мірою впливає на формування дохідної частини зведеного бюджету.

Податок на додану вартість має як переваги, так і недолі­ки, та нині у світі переважають аргументи на його підтримку, зокрема:

—ПДВ є нейтральним щодо розміщення ресурсів, а також найтральним щодо інтеграції підприємств;

—ПДВ стимулює експорт і вітчизняне виробництво;

—ПДВ зменшує витрати, пов'язані з інвестиціями;

—ПДВ є більш захищеним порівняно з іншими податка­ми від уникнення сплати;

—ПДВ забезпечує стабільність і високу частку податкових надходжень до бюджету.

Найбільшими вадами податку на додану вартість є те, що цей податок потребує значних коштів на його адмініструван­ня, а крім того, із його запровадженням виникає небезпека зростання інфляції. Що стосується загрози зростання інфля­ції, то практика введення податку різними методами в різних країнах свідчить: вплив податку на інфляцію не такий уже й значний, хоча й існує. Аргументи "за" і "проти" податку на додану вартість постійно обговорюються, причому вагомість аргументів у різних країнах неоднакова.

Головні відмінності акцизного збору від ПДВ в Україні такі. По-перше, незважаючи на те, що обидва податки є непрями­ми і долучаються до ціни товару у вигляді надбавки, суттєво впливаючи таким чином на процеси ціноутворення, акцизний збір завдяки досить обмеженому колу підакцизних товарів справ­ляє набагато менший вплив на загальний рівень цін у країні. По-друге, ПДВ завдяки уніфікації ставок є найтральним щодо ринкового механізму ціноутворення, а акцизний збір за рахунок диференціації ставок справляє суттєвий вплив на структуру ринкових цін та рівень споживання.

По-третє, на відміну від стабільних і рівномірних доходів від ПДВ, надходження від акцизного збору менші за обсягом і найризикованіші за показником стабільності надходжень. По-четверте, акцизний збір порівняно з ПДВ є відносно соціально справедливішим, зважаючи на те, що споживають­ся підакцизні товари переважно найзабезпеченішими верства­ми населення. Об'єктом патентування деяких видів підприємницької ді­яльності є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також із використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (враховуючи операції з готівковими платіжними за­собами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними кар­тками), а також діяльність із надання послуг у сфері ігорного бізнесу і побутових послуг. Торговий патент повинні придба-вати за плату юридичні особи і суб'єкти підприємницької ді­яльності, які не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, які займаються вищеназваними видами під­приємницької діяльності. Для впорядкування розвитку підприємництва законодавчо визначено ліцензування окремих видів підприємницької ді­яльності. Правила та умови ліцензування визначає Ліцензійна палата України. За її поданням Кабінет Міністрів України зат­верджує перелік органів, яким надається право на видачу лі­цензій для провадження певних видів підприємницької діяль­ності. Для впорядкування видачі ліцензій створено Єдиний ліцензійний реєстр, до якого надсилається електронна інфор­мація про видані ліцензії та зміни у відомостях про суб'єктів підприємницької діяльності.