12. Бюджетні права

В українському законодавстві, а також в економічній літе­ратурі часто застосовується термін «бюджетні права» для ха­рактеристики статусу органів державної влади й управління. Однак цей термін не слід розуміти буквально, у цьому разі йдеться про права виняткового змісту, які за своїм юри­дичним тлумаченням різняться з правами, наданими суб'єк­там інших галузей права (наприклад, правового, цивільного). Ця винятковість полягає у тому, що бюджетні права за своїми юридичними ознаками схожі з обов'язками. Вони значною мірою є водночас і обов'язками (наприклад, право затверджу­вати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, зде­більшого бюджетне право і обов'язок об'єднані в одному пов­новаженні, що відображає нерозривність прав і обов'язків суб'єктів бюджетного права.

Основою бюджетно-правового статусу державних органів влади та його територіальних підрозділів є право на самос­тійний бюджет. Таке право надано лише цим суб'єктам, а не відповідним органам державної влади чи місцевого самовря­дування. З нього випливає широке коло бюджетних прав матеріального і процесуального змісту, завдяки використанню яких і здійснюється право на самостійний бюджет. Це пра­во на отримання відповідних доходів, розподіл і використан­ня їх на потреби визначених територій, а також право на регулювання бюджетних відносин у межах обумовленої ком­петенції.

Бюджетно-правовий статус державних та місцевих органів влади становить сукупність таких прав:

• право на власний бюджет;

• право на отримання бюджетних доходів і залучення їх до відповідного бюджету;

право використання бюджетних коштів на потреби дер­жави, місцевих органів влади за призначенням;

— право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

— право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Як видно, ці права відображають взаємодії різних суб'єктів у галузі бюджетних відносин, що зумовлено їхніми еконо­мічними та політичними відносинами.

Звісно, на кожному рівні бюджетні права мають свої особ­ливості і створюють специфічні відносини, властиві суб'єктам лише певного рівня. Тому потрібна не лише загальна харак­теристика бюджетних прав, а й їхній розгляд щодо кон­кретних суб'єктів.

Зміст бюджетних прав України зумовлено її суверенітетом. Належність бюджетних прав суверенній державі надає їм особливих ознак, вирізняє з-поміж прав інших суб'єктів. Роль бюджетних прав України полягає зокрема у тому, що бюджет­ні права України забезпечують створення фінансової бази, без якої неможливе здійснення державного суверенітету. За до­помогою цих прав у розпорядженні державного органу влади утворюється державний бюджет, необхідний для функціону­вання України як суверенної держави, для виконання нею своїх внутрішніх і зовнішніх завдань. За допомогою бюд­жетних прав здійснюється єдина бюджетно-фінансова полі­тика на території усієї держави, і, в кінцевому підсумку, єдина соціально-економічна політика.

Окрім того, ці права створюють фінансові можливості для координації дій України в рамках СНД, а також для виконан­ня міжнародних зобов'язань.

Бюджетні права закріплені у Конституції України, Законі України «Про бюджетну систему України», в законах про затвердження бюджету на поточний фінансовий рік.

13.Характер і форми взаємовідносин між бюджетами. Види між бюджетних трансфертів. Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресур­сами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпе­чення відповідності між повноваженнями на здійснення ви­датків, закріплених законодавчими актами України за бюдже­тами, й бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

• видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності й суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим і місцевому самоврядуванню;

• видатки, які визначаються функціями держави та мо­жуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим і місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання на основі .принципу субсидіарності;

— видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, які мають міс­цевий характер й визначені законами України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

• субвенції на утримання об'єктів спільного користуван­ня чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;

• субвенції на виконання власних повноважень територі­альних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

• субвенції на виконання інвестиційних проектів;

• інші субвенції.

14. Розрахунок обсягу між бюджетних трансфертів. (дотації вирівнювання та кошти, що передаються до державного бюджету) розподіляються між державним бюджетом та місцевими бюджетами на основі фор-мульних розрахунків.

Така формула розроблена відповідно до статей 97 і 98 Бюд­жетного кодексу України для розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів міждержавним бюджетом, бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Рес­публіки Крим та обласного значення, бюджетами районів.

У цій формулі застосовуються такі умовні позначення:

— місцевий бюджет (бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, бюджет міст Києва і Севастополя, бюджет міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджет району) — "і";

• обласний бюджет — "оЬ";

• бюджет Автономної Республіки Крим — "агк";

• бюджет міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення — "пі";

• бюджет району — "г";

• бюджет м. Києва — "кугу";

• бюджет м. Севастополя — "зєу";

• загальні показники щодо місцевих бюджетів — "и".

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що на­дається бюджету Автономної Республіки Крим, обласному, бюджету міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюдже­ту району, або коштів, що передаються з цих бюджетів до дер­жавного бюджету, (Ті) визначається за загальним фондом міс­цевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (Уі), прогнозним показником обсягу доходів (кошика доходів), що акумулюються на її території (Оі), із за­стосуванням коефіцієнта вирівнювання (аі) та розрахунково­го обсягу коригування доходів коефіцієнта уповільнення від­носної швидкості динаміки (ДОібі)