54. Порядок плануванняфонду заробітної плати медичних працівників.

Основною статтею видатків на утримання установ охоро­ни здоров'я є видатки на заробітну плату. Умови оплати пра­ці працівників закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2002 № 110/72.

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ охорони здоров'я встановлюються з урахуванням кваліфіка­ційних вимог працівників і тарифних розрядів робітників від­повідної кваліфікації на підставі штатного розпису і відобра­жаються в тарифікаційному списку.

Оплата праці працівників здійснюється за фактично від­працьований час, виходячи з посадового окладу, або залеж­но від виробітку І відрядних розцінок з урахуванням доплат, підвищень та надбавок, передбачених чинним законодавст­вом. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.

Умовами оплати праці працівників установ охорони здоро­в'я передбачені схеми посадових окладів лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, керівників структурних під­розділів та всіх інших працівників охорони здоров'я.

Схемні посадові оклади лікаріії-хірургів усіх найменувань, лікарів-анестезіологів та лїкарів-сндоскопістів підвищуються за здійснення операційних втручань залежно від обсягу, склад­ності й характеру їхньої праці при роботі: в амбулаторно-по­ліклінічному закладі (відділенні) — до 15 відсотків схемного посадового окладу; денному стаціонарі хірургічного профілю — до 25 відсотків, стаціонарі — до 40 відсотків.

Лікарям — керівникам структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів тощо) схемні посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційної категорії з під­вищенням його розміру на 10—25 відсотків залежно від обся­гу робіт, кількості лікарських посад згідно із штатним розпи­сом у розмірах:

—на 10 відсотків — при кількості лікарських посад до Зодиниць;

—на 20 відсотків — при кількості лікарських посад понадЗ до 6 одиниць;

—на 25 відсотків — при кількості, лікарських посад понад 6 одиниць.

Завідувачам підстанцій швидкої медичної допомоги схемні посадові оклади підвищуються на Ш—25 відсотків залежно від напруженості й обсягу роботи:

-на 10 відсотків - підстанцій третьої категорії, у штатно­ му розписі яких є 2-5 виїзних бригад швидкої медичної допошт (40-120 посад персоналу);

-на 20 відсотків - підстанцій другої категорії, у штатному розписі яких є 6-12 виїзних бригад швидкої медичної до­ помоги (понад 120-240 посад персоналу);

-на 25 відсотків - підстанцій першої категорії, У штатному розписі яких є понад 12 виїзних бригад швидкої медич­ної допомоги (понад 240 посад персоналу).

Керівникам закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів із числа середнього медичного персоналу схемні посадо! оклади встановлюються залежно вш кваліфікаційної категорії з підвищенням їх розміру на 10-20 %

• на 10 відсотків - при кількості посад середнього медич­ного персоналу згідно зі штатним розписом з урахуванням посади керівника до 3 одиниць;

• на 15 відсотків - понад 3 до 10 одиниць;

• на 20 відсотків - понад 10 одиниць.

Схемні посадові оклади керівних працівників закладів охо­рони здоров'я визначаються згідно з групами з оплати праці керівних працівників (див. табл. 27).

Заступникам керівників закладів охорони здоров я схемні посадові оклади встановлюються на 5-15 відсоткш нижче вш окладу відповідного керівника (без підвищення за кваліфікацінну категорію):

заступникам керівника - лікарям - на 5 відсоткш заступнику керівника з економічних питань - на Ю відсотків;

іншим заступникам - на 15 відсотків, головному бухгалте­ру на 10—15 відсотків.

Посадові оклади працівникам підвищуються у разі:

наявності почесного звання України, СРСР, союзних рес-пубпік СРСР: "народний" - на 40 відсотків;

''заслужений" - на 20 відсотків; за науковий ступінь док­тора наук - на 25 відсотків, кандидата наук - на 15 відсотків.

Підвищуються також схемні посадові оклади працівників закладів для лікування психічно хворих хворих на алкоголізм, наркоманію та інших закладш знебезпечною для здоров'я та особливо важкими умовами на 15-25 відсотків;

працівників госпіталів для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-іитернаціоналістів та спеціальних відділень у скла­ді лікарень — на 10—15 відсотків;

працівників, які працюють з вірусом імунодефіциту люди­ни — на 60 відсотків.

Працівникам закладів охорони здоров'я можуть здійсню­ватися такі доплати:

— за виконання обов'язків тимчасово відсутнього праців­ника за фактичний обсяг роботи у розмірі до 50 відсотків по­садового окладу;

— за суміщення професій (посад), розміщення зон обс­луговування або збільшення обсягу виконуваних робіт — до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника (за­значені види доплат не встановлюються керівникам закладів, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів, їхнім заступникам);

— за роботу в нічний час — 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу), за кожну годину роботи з 10 годи­ни вечора до б години ранку.

Встановлюються також надбавки:

— за високі досягнення у праці;

— за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання);

— за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного праців­ника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окла­ду. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасову­ються або зменшуються.

Надбавки встановлюються також за тривалість безперерв­ної роботи — у відсотках до посадового окладу залежно від ви­ду закладів, посади, стажу роботи.

55 Планування видатків до кошторису установи охорони здоров’я. Планування видатків на охорону здоров'я по місцевих бюд­жетах здійснюється на основі формульних розрахунків. Розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здо­ров'я визначається залежно від чисельності населення адмініс­тративно-територіальної одиниці та співвідношень між бюд­жетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст республіканського АРК та обласного значен­ня:, бюджетами районів, з урахуванням коригувальних коефі­цієнтів та специфічних видатків. Планування видатків державного бюджету на охорону здо­ров'я здійснюється за програмно-цільовим методом. Значну частину асигнувань на охорону здоров'я пла­нується спрямовувати на фінансування національних та державних програм з охорони здоров'я та здійснення цент­ралізованих заходів із забезпечення державних та комуналь­них лікувально-профілактичних закладів імунобіологічними препаратами, імплантантами серця, ендопротезами, окре­мими видами лікарських засобів, діагностикумів для контро­лю безпеки донорської крові та високовартісного медичного устаткування. За бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програм­ного характеру" планується реалізація 11 державних програм, серед яких:

• державна програма "онкологія" — на придбання лікарсь­ких засобів для лікування онкологічних хворих; на придбання медичного устаткування і оснащення онкоцентрів;

• програма розвитку донорства крові та її компонентів для забезпечення служб крові тест-системами для контролю до­норської крові та необхідним лабораторно-діагностичним устаткуванням;

• програма розвитку дитячої кардіохірургічної служби;

• програма профілактики та лікування стоматологічних за­хворювань;

• програма та централізовані заходи з профілактики та ліку­вання СНЇДу;

• програма та централізовані заходи боротьби з туберку­льозом;

• програма заходів боротьби з епідеміями.

Надання спеціалізованої та вузькопрофільної допомоги хворим із складною патологією передбачається забезпечити фінансуванням за 7 бюджетними програмами. Зокрема за бюджетними програмами "Діагностика та лікування захво­рювань із впровадженням експериментальних та нових ме­дичних технологій у клініках науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я" і "Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здо­ров'я", а також за двома аналогічними програмами, які ви­конуватимуться науково-дослідними установами Академії ме­дичних наук. За бюджетною програмою "Спеціалізована та високо-спеціалізована медична допомога, що надається загальнодер­жавними закладами охорони здоров'я" планується, зокрема, фінансування медичної допомоги дітям із складною патоло­гією у загальнодержавних дитячих спеціалізованих закладах, на медико-соціальну допомогу ветеранам війни і воїнам-інтер-націоналістам. У рамках бюджетної програми фінансової підтримки служб Товариства Червоного Хреста планується виділення коштів на організацію службою милосердя медично-патронажної допо­моги самотнім громадянам похилого віку, Інвалідам та іншим соціально вразливим верствам населення. За відповідними програмами передбачаються також видат­ки на підготовку і підвищення кваліфікації медичних кадрів та на функціонування Державної наукової медичної бібліотеки.