
- •1. Бюджет як економічна категорія
- •2. Бюджет як фінансовий план
- •3. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі
- •4. Бюджетна політика і бюджетна стратегія.
- •5.Причини та наслідки Бюджетного дифіциту
- •6. Джерела покриття Бюджетного дифіциту
- •7. Взаємозвязок бюджету з планом економ і соц розвитку та з ін. Фін планами.
- •8. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи.
- •9. Принципи побудови бюджетної системи.
- •10. Завдання, принципи і методи бюджетного планування.
- •12. Бюджетні права
- •15. Економічна сутність доходів бюджету, їх класифікація.
- •16. Методи формування доходів бюджету. Податковий метод мобілізації доходів бюджету.
- •17. Види непрямих податків, їх роль у доходах бюджету.
- •18.Пряме оподаткування, його види, значеня прямих податків у формуванні доходів бюджету.
- •19. Платежі за ресурси, їх види, роль у доходах бюджету.
- •20. Неподаткові доходи бюджету.
- •21. Склад і структура доходів Державного бюджету України.
- •22. Доходи місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •23. Доходи місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •24. Порядок формування доходів місцевих бюджетів.
- •25. Класифікація видатків бюджету
- •1. За роллю у відтворенні виробництва
- •2 За суспільним призначенням,
- •26. Засади розмежування видатків між окремими бюджетами.
- •27. Роль видатків бюджету у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку.
- •28. Склад і структура видатків Державного бюджету України.
- •29. Видатки місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •30. Видатки місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
- •31. Поняття бюджетної класифікації, її складові.
- •32. Склад видатків бюджету на економ
- •33. Напрямки і форми бюджетного фінансування економічної діяльності.
- •34. Видатки бюджету на науку. Фінансування наукових досліджень у відомчих наукових закладах та вищих закладах освіти.
- •35. Склад видатків бюджету на соц захист населення.
- •36.Адресні субсидії громадянам на житло і комунальні послуги.
- •37. Види державної допомоги сім’ям з дітьми, джерела їх фінансування.
- •38. Допомога по вагітності і пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. Порядок їх призначення і виплати.
- •39. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, порядок її призначення і виплати.
- •40. Склад видатків на соціальне забезпечення. Порядок їх планування.
- •41. Склад видатків на соціально-культурні установи та заходи. Принципи кошторисного фінансування.
- •42. Нормування видатків соціально-культурних установ. Види норм.
- •43. Кошторис бюджетної установи, його форма, порядок складання і затвердження.
- •44. Видатки бюджету на освіту, їх склад і структура.
- •54. Порядок плануванняфонду заробітної плати медичних працівників.
- •56. Склад видатків на оборону, порядок їх планування та фінансування.
- •57Видатки бюджету на державне управління,їх склад та джерела фінансування.
- •58.Порядок планування видатків бюджету на управління.
- •59. Форми держ кредиту.
- •60.Сутність держ боргу, його класифікація.
- •61.Методи управління держ боргом.
36.Адресні субсидії громадянам на житло і комунальні послуги.
Одним із шляхів забезпечення адресної соціальної підтримки найменш захищених сімей і громадян в умовах поступового підвищення частки покриття населенням собівартості житлово-комунальних послуг і енергоносіїв є реалізація Програми житлових субсидій.
Програму житлових субсидій було започатковано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1995 року № 89. Житлові субсидії є негрошовою формою допомоги родинам в оплаті утримання житла, холодного і гарячого водопостачання, газо-, теплопостачання, водовідведення й електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також у придбанні скрапленого газу, твердого та пічного (рідкого) побутового палива.
Право на допомогу за програмою житлових субсидій має будь-яка родина, якщо її витрати на житло, комунальні послуги та паливо в межах встановлених норм користування і споживання перевищують 20 відсотків сукупного доходу. Родина, якій призначено житлову субсидію, сплачує за житлово-комунальні послуги 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива — 20 відсотків її річного сукупного доходу. Якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особистого підсобного господарства, пенсія та інші соціальні виплати, або якщо у складі прописаних є неповнолітні діти, інваліди першої та другої груп і середньомісячний Сукупний дохід на одного прописаного у житловому приміщенні (будинку) не перевищує вартісної величини межі малозабезпе-ченості, розмір плати за житлово-комунальні послуги становить 15 відсотків їхнього середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та пічного побуто--ч вого (рідкого) палива — 15 відсотків їхнього річного сукупного доходу.
Обсяг витрат бюджету на надання субсидій з оплати житлово-комунальних послуг визначається, виходячи з середньомісячної кількості одержувачів цього виду субсидії по регіону і середньомісячного розміру субсидії на житлово-комунальні послуги. Одержана сума витрат множиться на 12, оскільки ця субсидія щомісячна.
Асигнування на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг залежать від низки показників, як об'єктивних, так і суб'єктивних. До перших належать: кількість населення, життєвий рівень населення, склад домогосподарств; до других — тарифи на окремі види житлово-комунальних послуг, норми придбання скрапленого газу та твердого палива, за якими надаються субсидії, вилучення з правил при призначенні субсидій. Такий показник, як забезпеченість житлом та житлово-комунальними послугами можна віднести до об'єктивно-суб'єктивних. Однак без детального аналізу не можна стверджувати, які саме райони або міста необгрунтовано завищують тарифи. Тому при розрахунку обсягу асигнувань, необхідних для надання населенню житлових субсидій, застосовується спрощена формула.