- •Історичні етапи розвитку логічного знання, логіка Давньої Греції.
- •3.Історичні етапи розвитку логічного знання: Логіка Давньої Індії
- •4.Логічні сталі. Логічні вирази. Логічні операції. Таблиця істинності. Логічні операції:
- •5. Закони алгебри логіки. Спрощення логічних функцій.
- •6.Принцип двоїстості булевих функцій.
- •7.Мінімізація булевих функцій.
- •Методи доведення в логіці Буля
- •9.Висловлення. Операція над висловленнями.
- •10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
- •11. Тавтології.
- •Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- •12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
- •14. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •15. Методи перевірки тотожної істинності формул числення висловлювань.
- •16. Аксіоматичний метод доведення в логіці висловлень.
- •17. Конструктивний метод доведення в логіці висловлень.
- •18. Метод резолюції доведення в логіці висловлень.
- •19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
- •20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
- •21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
- •22. Синтез логічних схем.
- •23. Логіка предикатів.
- •24. Предикати, логічні операції над предикатами.
- •25. Квантори . Кванторні операції над предикатами.
- •26. Формули логіки предикатів.
- •Формули, які спираються на квантори:
- •27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
- •28. Рівносильність формул логіки предикатів.
- •29. Нормальні форми в логіці предикатів. Визначення
- •Правило введення квантора існування
- •30. Логічне слідування в логіці предикатів.
- •31. Відношення логічного слідування на множині предикатів.
- •32. Метод резолюції і його застосування в логіці предикатів.
- •33. Подання знань за допомогою логіки предикатів.
- •34. Моделі подання знань і логіка предикатів.
- •35. Поняття про міркування і умовиводи.
- •36. Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії
- •40. Формальна арифметика. Теорема Геделя про неповноту
- •41. Класифікація логік.
- •42. Поняття про некласичні логіки
- •43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
- •44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
- •45. Гіпотези Черча та Тюрінга
- •46. Машина Тьюрінга.
- •47. Нормальні алгоритми Маркова. Принцип нормалізації.
- •48. Алгоритмічно розв’язанні і нерозв’язані проблеми.
Формули, які спираються на квантори:
І
)
∀х
P(x)
↔
Ǝх
P(x)
I I) Ǝх P(x) ↔ ∀х P(x) закони де Моргана
I
II)
∀х(
P(x)˄Q(х))
↔∀х
P(x)
˄∀хQ
(х)
дистрибутивні
закони.
IV) Ǝх ( P(x)˅Q(х)) ↔ Ǝх P(x) ˅ ƎхQ(х)
V) ∀х P(x) ˅∀х Q(х) → ∀х( P(x) ˅ Q(х)) правосторонний дистрибутивний закон.
VI) Ǝх ( P(x)˄ Q(х)) → Ǝх P(x) ˄ Ǝх Q(х) лівосторонний дистрибутивний закон.
VII) Ǝх ( P(x)˅ Q(х)) ↔ Ǝх P(x) ˅ Ǝх Q(х) предикат Q не містить вільних
ходжень х.
VIII) ∀х P(x) =∀х P(y) Ǝх P(x) = Ǝх P(y);
IX) ∀х( P(x) →Q) = Ǝх ( P(x) →Q) ; XI) Ǝх Ǝy P(x; y) = Ǝ yƎх P(x; y) ;
X) ∀х Ǝy P(x; y) → ∀yƎх P(x; y) . X) ∀х ∀y P(x; y) = ∀y∀х P(x; y);
27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
Інтерпретація формули F логіки предикатів складається з елементів непорожньої предметної області D, значень всіх констант, функціональних символів і предикатів, що зустрічаються в F. Вказані значення задаються таким чином:
1. Кожній константі ставиться у відповідність деякий елемент з D.
2. Кожному n - місному функціональному символу ставиться у відповідність відображення з Dn y D. Тут Dn =(х1 ,хг, ...,хn ), х1 ,...,хn де є D.
3. Кожному n-місному предикату ставиться у відповідність відображення з Dn в {I, X}.
Для кожної інтерпретації на області Б формула може одержати істиннісне значення І або X згідно з такими правилами:
Якщо задані значення формул Р і Є, то істиннісні значення формул (¬Р),
(F
V
G),
(F ʌ
G),
(F
→ G), (F
G) одержуються за допомогою таблиць
істинності відповідних логічних
операцій.
2.
Формула (
х)F
одержує
значення I, якщо F одержує значення I
для кожного х
з
D,
у
протилежному випадку вона одержує
значення X.
3. Формула ( х)Р одержує значення I, якщо F одержує значення І хоча б для одного х з D, у протилежному випадку вона одержує значення X.
4. Формула, що містить вільні змінні, не може одержати істиннісне значення.
Основною задачою логіки предикатів є встановлення істинності предикатних формул. Оскільки автоматні формули містять терми , то інтерпретація формул логіки предикатів може бути здійснена з урахуванням конкретної області інтерпретації, яка є множиною всіх можливих значень термів, які входять у формулу.
Сутності області інтерпретації |
Функції визначенні в області інтерпретації |
Відношення визначенні в області інтерпритації |
К |
Ф ункціональні змінні |
П редикатні символи |
Логічна формула
28. Рівносильність формул логіки предикатів.
Означення: формули F i G є рівносильними в заданій інтерпретації, якщо на будь - якому наборі значень вільних змінних вони набувають однакових значень ( тобто якщо формули виражають у цій інтерпретації той самий предикат. Формули F i G є рівносильними на множині М, якщо вони рівносильні в усіх інтерпретаціях , заданих на множині М. Формули F i G є рівносильними , якщо вони рівносильні на всіх множинах ( тоді писатимемо F ≡ G ).
Для формул логіки предикатів зберігаються всі рівносильності та правила рівносильності перетворень логіки висловлень.
Крім того можна довести такі правила:
Перенесення квантора через заперечення.
(
∀х)А(х)
≡ (Ǝх)А(х)
(
Ǝх)А(х)
≡ ( ∀х)
А(х)
Винесення квантора за дужки:
(Ǝх)(А(х) ˄В) ≡( Ǝх)А(х) ˄В)
(∀х)(А(х) ˄В) ≡(∀х )А(х) ˄В)
(Ǝх)(А(х) ˅В) ≡( Ǝх)А(х) ˅В)
(∀х)(А(х) ˅В) ≡(∀х )А(х) ˅В)
Переставлення однойменних кванторів:
(∀х)( ∀у) А(х; у) ≡(∀х)( ∀у) А(х; у)
(Ǝх)( Ǝу) А(х; у) ≡(Ǝх)( Ǝ у) А(х; у)
Перейменування зв’язних змінних.
Для того щоб мати можливість виконувати тотожні перетворення формул логіки предикатів треба визначити поняття рівносильності формул.
Формули α і β логіки предикатів називаються рівносильними або еквівалентними, якщо в логіці предикатів всіх вільних входжень предметних змінних в α, β елементної області інтерпритації Д призводить до висловлення , які мають ті самі значення істинності. Якщо формули не містять вільних змінних (замкнені) то означення спрощується.
Формули α і β рівносильні тоді і тільки тоді коли в ∀ інтерпретації значення істинності їх однакові.
Відношення рівносильності мають властивості:
Рефлективності,
Транзитивності,
Симетричності,
Для кожної формули логіки предикатів існує зведена формула.
Зведеною формулою для формули логіки предикатів називається така, рівносильна їй формула, яка містить інших операцій крім:
Заперечення,
Кон’юнкція, диз’юнкція,
квантор все загальності,
кантор існування.

онстанти
змінні