- •Історичні етапи розвитку логічного знання, логіка Давньої Греції.
- •3.Історичні етапи розвитку логічного знання: Логіка Давньої Індії
- •4.Логічні сталі. Логічні вирази. Логічні операції. Таблиця істинності. Логічні операції:
- •5. Закони алгебри логіки. Спрощення логічних функцій.
- •6.Принцип двоїстості булевих функцій.
- •7.Мінімізація булевих функцій.
- •Методи доведення в логіці Буля
- •9.Висловлення. Операція над висловленнями.
- •10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
- •11. Тавтології.
- •Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- •12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
- •14. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •15. Методи перевірки тотожної істинності формул числення висловлювань.
- •16. Аксіоматичний метод доведення в логіці висловлень.
- •17. Конструктивний метод доведення в логіці висловлень.
- •18. Метод резолюції доведення в логіці висловлень.
- •19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
- •20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
- •21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
- •22. Синтез логічних схем.
- •23. Логіка предикатів.
- •24. Предикати, логічні операції над предикатами.
- •25. Квантори . Кванторні операції над предикатами.
- •26. Формули логіки предикатів.
- •Формули, які спираються на квантори:
- •27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
- •28. Рівносильність формул логіки предикатів.
- •29. Нормальні форми в логіці предикатів. Визначення
- •Правило введення квантора існування
- •30. Логічне слідування в логіці предикатів.
- •31. Відношення логічного слідування на множині предикатів.
- •32. Метод резолюції і його застосування в логіці предикатів.
- •33. Подання знань за допомогою логіки предикатів.
- •34. Моделі подання знань і логіка предикатів.
- •35. Поняття про міркування і умовиводи.
- •36. Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії
- •40. Формальна арифметика. Теорема Геделя про неповноту
- •41. Класифікація логік.
- •42. Поняття про некласичні логіки
- •43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
- •44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
- •45. Гіпотези Черча та Тюрінга
- •46. Машина Тьюрінга.
- •47. Нормальні алгоритми Маркова. Принцип нормалізації.
- •48. Алгоритмічно розв’язанні і нерозв’язані проблеми.
19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
Довести математичну теорему , це значить виходячи з її умови за певними правилами одержати висновок , у цьому випадку кажуть , що висновок теореми є « логічним наслідком» з умови , або що він виводиться з умов. Аналогічно проводяться будь – як доведення будують ланцюжок тверджень, кожне з яких є вивідним або слідуваним із раніше встановлених термінів «слідування» не з’ясовується , а вважається відомим і цілком зрозумілим з логіки. Математична логіка дає точне визначення поняття «вигідності».
Означення: кажуть що формула β(А1, А2, А3,…,Аn), логічно слідує (є логічним наслідком) з формул α1(А1, А2, А3,…,Аn), α2(А1, А2, А3,…,Аn), …, αm(А1, А2, А3,…,Аn), якщо вона набуває значень істинності 1 для кожного такого набору, значень пропорційних змінних А1, А2, А3,…,Аn при якому всі формули α1, α2 ,αm , мають значення істинності 1. При цьому формули α1, α2 ,αm ,називають посилками
(припущеннями або гіпотезами) , а формулу β логічним висновком , логічним наслідком і записують α1, α2 ,…,αm ╞ β. Зазначимо , що для порожньої множини посилок маємо ╞ β.
Теорема : формула β є логічним висновком з посилок α1(А1, А2, А3,…,Аn), α2(А1, А2, А3,…,Аn), …, αm(А1, А2, А3,…,Аn), тоді і тільки тоді коли кон’юнкція α1˄ α2 ˄,…,˄αm → β є тавтологією. Якщо серед посилок , є хоч одна хибна то будь – яка логічна формула β буде логічним наслідком цих посилок.
Теорема дедукції : нехай Г – множина формул, А і В формули , й Г,А├ В.
Тоді Г ├ А→В.
20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
Множина теорем числення висловлень збігається з множиною тотожно – істинних формул логіки висловлень.
Теорема 1: будь-яка формула числення висловлень, що виводиться з порожньої системи гіпотез, є тотожно-істинною.
Теорема 2: якщо формула А числення висловлень є тотожно-істинною, то вона - вивідна.
Теорема 3: формула А числення висловлень є вивідною тоді і тільки тоді , коли вона – тотожно-істинна.
Властивість аксіоматичної теорії, яка полягає в тому, що коли формула А виражає логічний закон ( як, наприклад, тотожно-істинна формула), то вона є вивідною в цій теорії і називають повнотою аксіоматичної теорії ( або повнотою в широкому сенсі ).
З 2 - ої теореми випливає , що числення висловлень є повнотою аксіоматичною теорією.
Формальну аксіоматичну теорію називають несуперечливою, якщо не існує такої формули А, що одночасно виводяться А й Ā.
Теорема 4 : числення висловлень є несуперечливим.
Формальну аксіоматичну теорію називають повною у вузькому сенсі, якщо додання будь-якої формули, яка не виводиться, як схеми аксіом проводить до суперечливої теорії.
21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
Комбінаційна схема – це технічний пристрій , який служить для перетворення дискретних повідомлень і має п – входів та m - виходів, при цьому сукупність вихідних сигналів в кожний дискретний момент часу однозначно визначається вхідними сигналами , які подають на вхід той самий момент часу.
Сигнали приймають значення 0 та 1.
Комбінаційні схеми бувають з елементами (базових), логічних елементів (схем), які реалізують найпростіші логічні операції:(заперечення, кон’юнкція,диз’юнкція). Умовні графічні позначення базових графічних елементів такі:
З
аперечення:
абоК он’юнкція ɠ і – не
Д
из’юнкція
або – не
Л
огічний
елемент , який заперечує
,
реалізує операції називається елемент
НЕ
або інвертором.
Л
огічний
елемент або називається відокремленням
коли називається запереченням
еквівалентності операції XOR сума за
модулем 2.
І – НЕ називається операція штрих Шефера або стрілка Пірса.
Оскільки імплікація і еквівалентністю можна визначити через кон’юнкцію і диз’юнкцію, заперечення , то вони не приймають участь в базових елементах.
Кожній контактні схемі відповідає формула логічного висловлення і навпаки. Формулою , яка реалізується схемою називається формулою провідності схеми. Схема буде замкненою тоді і тільки тоді коли значення її функції
провідності = 1.
−Вважають дві контактні схеми рівносильні , якщо при одних і тих самих значеннях вхідних в силу контактів кожна з них проводить сигнал тоді і тільки тоді коли його проводить інша.
