
- •Історичні етапи розвитку логічного знання, логіка Давньої Греції.
- •3.Історичні етапи розвитку логічного знання: Логіка Давньої Індії
- •4.Логічні сталі. Логічні вирази. Логічні операції. Таблиця істинності. Логічні операції:
- •5. Закони алгебри логіки. Спрощення логічних функцій.
- •6.Принцип двоїстості булевих функцій.
- •7.Мінімізація булевих функцій.
- •Методи доведення в логіці Буля
- •9.Висловлення. Операція над висловленнями.
- •10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
- •11. Тавтології.
- •Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- •12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
- •14. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •15. Методи перевірки тотожної істинності формул числення висловлювань.
- •16. Аксіоматичний метод доведення в логіці висловлень.
- •17. Конструктивний метод доведення в логіці висловлень.
- •18. Метод резолюції доведення в логіці висловлень.
- •19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
- •20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
- •21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
- •22. Синтез логічних схем.
- •23. Логіка предикатів.
- •24. Предикати, логічні операції над предикатами.
- •25. Квантори . Кванторні операції над предикатами.
- •26. Формули логіки предикатів.
- •Формули, які спираються на квантори:
- •27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
- •28. Рівносильність формул логіки предикатів.
- •29. Нормальні форми в логіці предикатів. Визначення
- •Правило введення квантора існування
- •30. Логічне слідування в логіці предикатів.
- •31. Відношення логічного слідування на множині предикатів.
- •32. Метод резолюції і його застосування в логіці предикатів.
- •33. Подання знань за допомогою логіки предикатів.
- •34. Моделі подання знань і логіка предикатів.
- •35. Поняття про міркування і умовиводи.
- •36. Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії
- •40. Формальна арифметика. Теорема Геделя про неповноту
- •41. Класифікація логік.
- •42. Поняття про некласичні логіки
- •43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
- •44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
- •45. Гіпотези Черча та Тюрінга
- •46. Машина Тьюрінга.
- •47. Нормальні алгоритми Маркова. Принцип нормалізації.
- •48. Алгоритмічно розв’язанні і нерозв’язані проблеми.
11. Тавтології.
Серед формул алгебри висловлень особливе місце займають ті формули значення істинності яких при всіх можливих значеннях пропорційних змінних (х,у,z,)= 1, тобто істинності. Іншими словами значення істинності цих формул при всі можливих інтерпретаціях =1такі форму називаються ТАВТАЛОГІЄЮ тотожно істиною.
Д
ля
позначення, що формула α є ╞ записується:
α(х,у,z)
А 1 А2 А3 α
𝛼=А1˅ А2 ˄А1
Означення: формула називається тотожно істиною (тавтологією або загальнозначущою) , якщо вона приймає значення «Істина» на всіх інтерпретаціях (наборах значень змінних).
Тотожно хибні формули (суперечність) – якщо формула не суперечністю і тавтологією , то вона називається нейтральною. Не тотожно істинною формулою будемо називати спростованою.
Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- побудувати таблицю істинності цієї формули. Тоді, якщо у таблиці істинності на всіх інтерпретаціях функція приймає значення «Істина», то відповідне до формули міркування є тавтологією.
- застосувавши до формули тотожні перетворення, звести її за допомогою тотожних перетворень до виду одного з логічних законів. Якщо в результаті перетворень одержимо значення «Істина», то формула тавтологія.
12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
Два висловлення називається рівносильними, якщо вони мають однакові логічні значення. Відношення рівносильності на множині висловлень є відношенням еквівалентності і воно розбиває її на два класи: клас істинних висловлень і клас хибних висловлень.
Аналогом поняття рівності виразів є поняття рівносильності формул логіки висловлень ( логічно еквівалентними ), якщо на всіх наборах значень змінних, що входять до їх складу, вони приймають рівні логічні значення.
13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
Алгебра висловлень , як арифметика вивчає числа, геометричну фігуру, так і математична логіка вивчає висловлення та дії над ними.
Алгебра висловлень ,як і звичайна алгебра користується буквальною символікою для призначення простих висловлень А, В, … Х, У. Якщо висловлення А істинне то вважають, що його значення істинності = 1, якщо хибне то = 0.
Нормальні форми:
Для теоретичних досліджень та практичних застосувань часто буває корисним подати форму у логіці висловлень у вигляді деякої стандартної форми.
Такими формами зокрема є:
Конюктивна нормальна форма КНФ. Форма яка записана у вигляді кон’юнкції диз’юнктів (α1˄α2˄α3) кожний диз’юнкт елемента диз’юнкція α і є диз’юнкція пропорційних змінних , або їх заперечень. Може бути КНФ корисними при доведенні істинності формул. Оскільки істинність цієї формули означає істинність кожного диз’юнкта зокрема.
Диз’юнктивна нормальна формула , яка записується у вигляді диз’юнкції і кон’юнкції , кожна з яких є кон’юнкцією пропорційних змінних або їх заперечення.
х
˄у˄z
у ˄z х ˄z
β1 ˅ β2 ˅ β3
Теорема: КНФ є тавтологією (╞) тоді і тільки тоді коли кожний її елементарний кон’юнкт містить пропорційну зміну та її заперечення.
Теорема: ДНФ є тотожно хибною тоді і тільки тоді коли кожен її елементарний конюнкт містить хоча б одну пропорційну змінну разом з її запереченням.
Означення: достатньою кон’юнктивною (диз’юнктивною) нормальною формулою. Що до пропозиційнних змінних А1, А2, …,Аn називається така КНФ (ДНФ) в якій кожна елементарна диз’юнкція (кон’юнкція) містить всі пропорційні зміні, але тільки по одному разу або зі знаком заперечення, або без нього.