- •А.І. Кидисюк, л.О. Ящук Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку За редакцією доктора технічних наук л.О. Ящука
- •1. Загальна характеристика задач оптимізації мереж і систем поштового зв’язку
- •1.1. Науково-технічна термінологія
- •1.2. Загальна характеристика задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •Загальна характеристика задач оптимізації
- •2. Застосування методів теорії графів для розв’язання типових задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •2.1. Основні поняття теорії графів
- •2.2. Задача побудови найкоротшої мережі перевезень пошти
- •2.3. Задача побудови найкоротших радіальних маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.4. Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.5. Задача побудови маршруту листоноші
- •2.6. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти
- •3. Оптимізація структур мереж поштового зв’язку
- •3.1. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мереж поштового зв’язку
- •3.2. Оптимізація кількості та місць розташування об’єктів поштового зв’язку
- •3.3. Оптимізація структури магістральної мережі поштового зв’язку
- •4. Оптимізація перевезень пошти
- •4.1. Оптимізація планів прямування пошти
- •7 . Маршрут Мr проаналізований
- •8. Присвоєння вузлу Ві позначки ”перевірений“ (*)
- •9. Пошук серед неперевірених вузлів вузла Вj,
- •7. Запис Sk
- •1. Збільшення нормативів часу перевантаження
- •1. Формування попередніх значень нормативних
- •4.2. Оптимізація регіональних і окружних поштових маршрутів
- •4.3. Оптимізація маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •4.4. Оптимізація кількості транспортних засобів для перевезень пошти
- •4.5. Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів
- •19. Підсумовування значень потоків ( p, s ),
- •20. Визначення максимальних сум потоків ( p, s ),
- •4.6. Оптимізація затримки відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку
- •4.7. Адаптація перевезень пошти до змін величин поштових потоків
- •1. Уведення даних про діючі поштові маршрути Mk
- •4.8. Адаптація перевезень пошти до надзвичайних ситуацій
- •5. Оптимізація оброблення пошти
- •5.1. Оптимізація технології оброблення письмової кореспонденції в мережі поштового зв’язку
- •5.2. Оптимізація розподілів поштових потоків в мережі поштового зв’язку
- •Визначення розподілів поштових потоків за кількістю оброблень пошти у вузлах мережі
- •Визначення розподілу поштових потоків за строками пересилання письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку
- •Визначення вантажопідйомності транспортних засобів для перевезень пошти
- •Визначення кількості робочих місць з ручного оброблення пошти або засобів автоматизованого оброблення пошти у вузлах мережі
- •Визначення сумарної кількості поштових маршрутів
- •Визначення сумарних обсягів перевезення пошти в мережі поштового зв’язку
- •Визначення сумарних обсягів оброблення пошти у вузлах мережі поштового зв’язку
- •5.3. Оптимізація планів сортування пошти
- •5.4. Оптимізація багатопрограмного сортування пошти
- •5.5. Оптимізація кількості робочих місць з оброблення пошти у вузлах поштового зв’язку
- •5.6. Оптимізація технології оброблення пошти в регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.7. Оптимізація організації виробничих процесів у регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.8. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень зв’язку
- •5.9. Створення передумов впровадження засобів автоматизованого оброблення пошти в регіональних вузлах мережі поштового зв’язку
- •6. Синхронізація оброблення і перевезення пошти
- •6.1. Принципи синхронізації оброблення і перевезення пошти
- •6.2. Синхронізація циклів пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
- •6.3. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •7. Оптимізація національної поштової індексації України
- •7.1. Недоліки системи індексації адресних підприємств поштового зв’язку колишнього срср
- •7.2. Вимоги до системи поштової індексації України
- •7.3. Принципи побудови системи індексації поштового зв’язку України
- •7.4. Розподіл індексів між адміністративними утвореннями України
- •7.5. Особливості поштової індексації України
- •Перелік основних публікацій
7. Оптимізація національної поштової індексації України
7.1. Недоліки системи індексації адресних підприємств поштового зв’язку колишнього срср
Шестизначній індексації адресних підприємств поштового зв'язку, що дісталася Україні у спадщину від колишнього СРСР, з самого початку був притаманний ряд принципових недоліків, усунення яких у рамках самої системи виявилося неможливим:
Хоча шестизначна індексація була здатна забезпечити присвоєння окремих індексів 1000000 адресних підприємств поштового зв'язку, вона не забезпечила їх навіть усім 100000 адресних підприємств поштового зв'язку колишнього СРСР. Зокрема, відділенням зв’язку сотень міст, що не є обласними центрами, у тому числі з населенням понад 100000 чоловік, у яких було кілька відділень зв’язку, були надані загальні індекси, внаслідок чого вони були позбавлені навіть перспективи автоматичного сортування вхідної і місцевої письмової кореспонденції.
Система індексації не забезпечувала єдності принципів ручного і автоматичного сортування. Як свідчить практика, ручне сортування по індексах ніколи не проводилося, оскільки запам'ятати кілька сотень напрямів сортування по їх географічних назвах хоча і важко, але можливо, у той час як запам'ятати стільки трьох або чотиризначних чисел – практично неможливо.
Система індексації не відповідала принципу компактності. Хоча при автоматичному сортуванні не має особливого значення, які саме індекси надані тим чи іншим адресним підприємствам поштового зв'язку, трудомісткість складання таблиць напрямів сортування і їх введення в керуючу ЕОМ залежить від цього безпосередньо. Найменша трудомісткість має місце при компактному розташуванні індексів, що відповідають напрямам сортування, найбільша – при їх довільному розташуванні, оскільки у першому випадку в сортувальній таблиці достатньо зазначити лише індекси початку і кінця відповідних інтервалів індексів, а у другому – навести їх повний перелік.
Система індексації не передбачала виділення компактних груп індексів союзним республікам колишнього СРСР. У результаті індекси України виявилися розірваними, оскільки в них вклинилися індекси Калузької, Тульської, Орловської, Курської, Білгородської, Ростовської областей Росії, Гомельської області Білорусії і Молдови. Аналогічна картина спостерігалася також на обласному і районному рівнях.
В основу побудови системи індексації були покладені дуже несталі ознаки – діючі в той час маршрути поштових вагонів. Перехід до широкого використання повітряного і автомобільного транспорту для здійснення магістральних перевезень пошти, скасування одних і введення інших маршрутів поштових вагонів призвели до того, що вже через кілька років після свого введення принципи побудови системи індексації були безнадійно втрачені. Індекси стали являти собою тільки цифрові позначення адресних підприємств поштового зв'язку.
Прийняті ознаки групування індексів за ознаками маршрутів поштових вагонів істотно ускладнювали сортування поштових відправлень. Як приклад можна навести індексацію підприємств поштового зв'язку Ясиноватського району Донецької області, 32 відділення зв'язку якого були проіндексовані чотирма інтервалами індексів з різними значеннями трьох перших цифр.
Індексація не передбачала виділення індексів населеним пунктам, в яких немає відділень зв’язку. Це призводило до того, що при відкритті в цих населених пунктах відділень зв'язку їм надавалися вільні індекси, які не відповідали принципам побудови системи індексації.
Індексація не мала достатньої гнучкості для відбиття змін в адміністративно-територіальному устрої областей і районів колишнього СРСР. Система індексації не передбачала можливості заміни індексів при зазначених змінах. Внаслідок цього нерідко виникала парадоксальна ситуація: до міста, відділення зв’язку якого мали один загальний індекс, приєднувався населений пункт, відділення зв'язку якого мало свій окремий індекс.
Індексація не передбачала можливості позначення вузлів сортування у великих містах. Винятки були зроблені лише для Москви і Ленінграда, яким було виділено відповідно 40 і 10 тризначних індексів.
Індексація не передбачала можливості позначення вузлів доставляння (укрупнених доставних підприємств поштового зв'язку або територіальних об'єднань підприємств поштового зв’язку) у великих і середніх містах. Зазначені обставини перешкоджали впровадженню прогресивних технологій доставляння періодичних видань і поштових відправлень.