
- •1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси.
- •2.Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба: патріархальний, підданства, активістський.
- •3.Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4.Виборча система сучасної України.
- •6. Генеза та еволюція поняття "геополітика": науковий напрям та елемент політичної практики.
- •7. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •8. Головні функції політичних систем.
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи.
- •12. Джерела легітимності влади.
- •13.Засоби боротьби з тероризмом
- •14.Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •15.Історичні форми демократії
- •16.Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •17Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •21. Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •22. Ознаки та основні функції держави.
- •23. Основні елементи політичної культури.
- •24.Основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем.
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Істон, г. Алмонд, к. Дойч).
- •27.Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •28. Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •33 Політична етика: визначення та зміст.
- •34 Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •35 Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •36. Зміст політичної психології, її функції.
- •37.Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •39.Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.
- •42. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43.Поняття та ознаки партії.
- •44.Поняття та типи політичної участі.
- •45.Предмет політології.
- •46.Принципи правової держави.
- •47.Причини виникнення держави.
- •48.Причини та умови виникнення тероризму.
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму.
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •56. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій
- •57.Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •58. Структура політичних партій.
- •59.Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи.
- •61.Суб’єкти політичної влади:соціальні,інституціональні та функціональні.
- •62.Субєкти і об’єкти політики.
- •63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.
- •64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.
- •65. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •70. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •73 Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).Теорії лідерства.
- •74. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •75. Тероризм як чинник сучасної політики.
- •76.Типи виборчих систем у світовій практиці: мажоритарна система відносної чи абсолютної більшості, пропорційна і змішана системи. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •77. Типи партійних систем , їх характеристика.
- •78.Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •79. Типологія легітимності політичної влади.
- •80. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •81 Типологія політичних конфліктів
- •82. Типологія політичних систем.
- •83.Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •84. Форма державного устрою
- •85.Форми тоталітарного режиму
- •86. Функції політичних партій
- •87.Функції політичного лідера
- •89. Функції політичної еліти
62.Субєкти і об’єкти політики.
Суб’єкті і об’єкті політики – обов’язкові елементи політичних відносин, тому вони повинні розглядатися в єдності, взаємозв’язку і в взаємозалежності, однак кожен з цих елементів має свої властиві йому ознаки.
Суб´єкт політики — це дійова особа, соц. група чи організація, які, маючи певні інтереси, використовуючи певні засоби, проявляють себе у сфері політики. Суб´єктами політики є: особа, політ. лідери, політ. еліта, соц. спільноти, етнонаціональні спільноти, громадські рухи, громадські організації, політ.партії, регіон, держава.
Об'єкти політики — це реальна політ. дійсність, характерні для неї сусп. відносини, насамперед політичні, політ. с-ма суспільства в цілому, її елементи, форми політ. життя, сфера політ. інтересів, суперечності політ. процесу як у вітчизняних межах, так і в регіональному або світовому просторі.
Об'єкти політики — явища політ. сфери в їх різноманітних проявах і зв'язках з усім громадянським суспільством. На них спрямована діяльність суб'єктів політики. Об'єкт політики дає уявлення всього того, на що суб'єкт політики спрямовує свою перетворюючу або руйнівну політичну діяльність.
63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.
Громадсько-політичний рух-це форма вияву інтенсивного піднесення політ. активності великих мас людей за умов різкого й системного загострення кризи у суспільстві й неспроможності виправити чи навіть стабілізувати становище засобами існуючої політичної влади.Г-п. рух формується як вельми тимчасовий і не дуже злагоджений союз якоїсь сукупності груп інтересів, об'єднаних спільною метою. Суспільний рух не засновується на теоретично обгрунтованих і детально продуманих ідеологічних орієнтаціях, політичних доктринах і програмах, участь у ньому не передбачає вивчення статуту. Він виявляється у вигляді невимушеної, вільної політ. колективної активності. Г-п. рух становить собою органічний вияв життєдіяльності людей. Він передбачає проходження ним наступних п'яти стадій:Створення передумов певного громадсько-політичного руху; 1)усвідомлення і розробку, ідейних та організаційних основ даного руху; 2)Агітації можливих учасників руху; 3)Активна політ. діяльность учасників руху,4) Загасання руху. Настає, коли виявляється або нездійсненність цілей, сформульованих на початку руху, або ж їх досягнутість. Г-п рухи активізуються у кризові, перехідні періоди, коли на зміну одній політ. системі йде інша і формується нова політ. організація с-тва.Він постає як початкова стадія формування нової багатопартійної системи. По мірі становлення останньої г-п рухи руйнуються, трансформуючись кожний у новонароджені політичні партії.
64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними, є важливим суспільним інститутом, тісно пов´язаним з політичною культурою і традиціями країн, відображає історію, характер суспільства, його потреби.
Існують такі види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат,який отримав більшість голосів у виборчому окрузі. Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості, коли для обрання необхідно отримати більше половини голосів і відносної більшості, коли достатньо зібрати більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами.
Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.
Змішана виборча система — такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем. Ця система сприяє укрупненню партій та їхніх блоків і водночас істотно не порушує представництва населення та принципів пропорційності.