62.Субєкти і об’єкти політики.

Суб’єкті і об’єкті політики – обов’язкові елементи політичних відносин, тому вони повинні розглядатися в єдності, взаємозв’язку і в взаємозалежності, однак кожен з цих елементів має свої властиві йому ознаки.

Суб´єкт політики — це дійова особа, соц. група чи організація, які, маючи певні інтереси, використовуючи певні засоби, проявляють себе у сфері політики. Суб´єктами політики є: особа, політ. лідери, політ. еліта, соц. спільноти, етнонаціональні спільноти, громадські рухи, громадські організації, політ.партії, регіон, держава.

Об'єкти політики — це реальна політ. дійсність, характерні для неї сусп. відносини, насамперед політичні, політ. с-ма суспільства в цілому, її елементи, форми політ. життя, сфера політ. інтересів, суперечності політ. процесу як у вітчизняних межах, так і в регіональному або світовому просторі.

Об'єкти політики — явища політ. сфери в їх різноманітних проявах і зв'язках з усім громадянським суспільством. На них спрямована діяльність суб'єктів політики. Об'єкт політики дає уявлення всього того, на що суб'єкт політики спрямовує свою перетворюючу або руйнівну політичну діяльність.

63.Суспільно-політичні рухи:визначення,особливості існування та діяльності.

Громадсько-політичний рух-це форма вияву інтенсивного піднесення політ. активності великих мас людей за умов різкого й системного загострення кризи у суспільстві й неспроможності виправити чи навіть стабілізувати становище засобами існуючої політичної влади.Г-п. рух формується як вельми тимчасовий і не дуже злагоджений союз якоїсь сукупності груп інтересів, об'єднаних спільною метою. Суспільний рух не засновується на теоретично обгрунтованих і детально продуманих ідеологічних орієнтаціях, політич­них доктринах і програмах, участь у ньому не передбачає вивчення статуту. Він вияв­ляється у вигляді невимушеної, вільної політ. колективної активності. Г-п. рух становить собою органічний вияв життєдіяльності людей. Він передбачає проходження ним наступних п'яти стадій:Створення передумов певного громадсько-політичного руху; 1)усвідомлення і розробку, ідейних та організаційних основ даного руху; 2)Агітації можливих учасників руху; 3)Активна політ. діяльность учасників руху,4) Загасання руху. Настає, коли виявляється або нездійсненність цілей, сформульованих на початку руху, або ж їх досягнутість. Г-п рухи активізуються у кризові, перехідні періоди, коли на зміну одній політ. системі йде інша і фор­мується нова політ. організація с-тва.Він постає як початкова стадія формування нової багатопартійної системи. По мірі ста­новлення останньої г-п рухи руйнуються, трансформуючись кожний у новонароджені політичні партії.

64.Сутність виборчої системи,типологія виборів.

Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними, є важливим суспільним інститутом, тісно пов´язаним з політичною культурою і традиціями країн, ві­дображає історію, характер суспільства, його потреби.

Існують такі види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.

Мажоритарна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат,який отримав більшість голосів у виборчому окрузі. Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості, коли для обрання необхідно отримати більше половини голосів і відносної більшості, коли достатньо зібрати більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами.

Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.

Змішана виборча система — такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем. Ця система сприяє укрупненню партій та їхніх блоків і водночас істотно не порушує представництва населення та принципів пропорційності.