125. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р і Україна.

19-22 серпня 1991 р. В СРСР було здійснено спробу державного перевороту. Президент СРСР М.Горбачов був ізольований на дачі «Форос» у Криму і відсторонений від влади. Організаторами заколоту був ств Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) у склпді Г. Янаєва, В. Павлова, Д. Язова, В. Крючкова, Б. Пуго, О. Бакланова, Д. Стародубцева. До Моски вводилися війська. На тер СРСР на 6 місяців був оголошений надзвичайний стан.

Свої дії члени ДКНС мотивували тим, що вони йдуть назустріч народу, прагнуть забезпечити законність і правопорядок у СРСР, запобігти загольнонац. катастрофі. Насправді це була спраба консервативних пол сил знащити демок перетворення, повернути країну до періоду «застою», зупинити рух народів СРСР до незалежності.

Офіційний Киів зайняв очікувальну позицію. Проти дії ДКНС найбільш рішуче виступили демократичні сили: Рух, нові пол партії.

Депутати –опозиціонери укр ВР – Народна Рада і представники дем. організацій України – визнали дії ДКНС антиконституційними, спрямованими на відновлення необмежаної диктатури КПРС.

На захист ДКНС виступили більшість членів КПРС. Вони закликали пересічних комуністів підтримати дії путчистів. Але народ не пішов за змовниками. У Москві відбулися зіткнення. Росіяни підтримали Б.Єдьцина, який тимчасово взяв на себе ф-ції Президента СРСР.22 серпня 1991 р. Змовники визнали свою поразку.

Підсумком цих подій для Країни стало прийняття 24 серпня 1991 р Акту прголошення незалежності України.

126. Формування передумов незалежностi України: Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.

16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю. Вона заклала основні принципи державотворчих процесів, стала основою нового законодавста України, кроком на шляху просування до незалежності.Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів.

Основні положення Декларації: право укр нації на самовизначення; принцип народовляддя; розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову; гарантія прав і свобод громадян; територіальна недоторканність України, масостійне визначення адміністративно-тер устрою; економічна самостійність; екологічна безпека України; право на власні збройні сили, внутрішні війська і органи днржбезпеки; УРСР – суб’єкт міжнародного права.

Історичне значення:1.Декларація проголосила державний суверенітет України;2.Декларація проголосила переобрання органами влади УРСР багатьох державних функцій, які раніше належали СРСР;3.Декларація проголосила пріоритет інтересів України та її народу над інтересами СРСР;4.Декларація заклала правову основу для будівництва правової держави;5.Прийняття Декларації не забезпечило реального суверенітету України, оскільки більшість важливих питань вирішували союзні органи влади.

Прийняття 24 серпня 1991р. Верховною Радою історичного документу – «Акту проголошення незалежності України» припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. У результаті одвічна мрія багатьох поколінь українського народу здійснилася, українці нарешті здобули власну державу і отримали могутній поштовх для подальшого розвитку нац життя.

Основні положення: проголошення незалежності України та ств самостійної укр держави - України; неподільність і недорканність тер України, чинність винятково Конституцій та законів України.