- •Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5.Тоталітарний режим
- •6.Генеза та еволюція поняття «геополітика»;
- •7.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •8 Главные функции политических систем
- •9 Головні характеристики традиційних політичних систем
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- •11 Демократические политические режим
- •12. Джерела легітимності влади
- •14 Зміст системного підходу до вивчення політики
- •15.Історичні форми демократії
- •16. Класовий і загально соціальний підходи до визначення сутності держави
- •17. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •20 Модернізація: поняття та теорії модернізації
- •21 Об єднання громадян: різновиди та методи впливу на владу
- •22.Ознаки та основні функції держави
- •23.Основні елементи політичної культури
- •24.Теорії походження держави
- •25 Модернізовані політичні системи
- •26 Основні теоретичні моделі політичних систем (стон алмонд дойч)
- •28. Основні теоріх влади(реляціонистські, системні, біхевіористські)
- •29 Основні форми правління
- •30Основні функції політики
- •33. Політична етика: визначення та зміст
- •34. Політична ідеологія
- •35. Політична поведінка та фактори що її зумовлюють
- •36.Політична психологія
- •37 Політичний процес та його суб’єкти
- •38 Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •39 Об єднання громадян, громадська організація, громадське об єднання
- •40 Еліта, політична еліта, політичне лідерство, типи еліт
- •41.Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •42.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43 Партія: поняття та ознаки
- •44 Поняття та типи політичної участі
- •45. Предмет політології
- •46 Принципи правової держави
- •47 Причини виникнення держави
- •48.Причини та умови виникнення тероризму
- •49. Проблеми політично еліти в науці: внески у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, мАкіавелі
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму
- •54. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика .
- •57.Стилі лідерства
- •58 Структура політичної партії
- •59. Структура політичної влади
- •60 Структурні компоненти політичної системи
- •61.Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •62 Субєкти та об’єкти політики
- •63 .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •64 Сутність виборчої системи і типологія виборів
- •69. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •72 Теорії демократії( колективістські теорії, ліберальні та елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії)
- •73.Теорії еліт( Моска, пАрето, Михельс).
- •74.Теорії лідерства.
- •75. Тероризм як чинник політики
- •78Типи політичної культури : фрагментарна і інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культури
- •79 Типологія легітимності політичної влади
- •81Типологія політичних конфліктів
- •82 Типологія політичних систем
- •84 Форми державного устрою
- •85. Форми тоталітарних режимів
- •86. Функції політичних партій
- •87. Функції політичного лідера
- •88. Функції політичної влади
- •89. Функції політичної еліти
4.Виборча система сучасної України
Існує три основних види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна і гібридна системи. Існують також змішані системи. При мажоритарній системі обраним вважається той, за кого було подано більшість голосів, а голоси, подані за інших кандидатів, не враховуються. Мажоритарна система має два різновиди - абсолютної більшості (обраним вважається кандидат, що набрав абсолютну більшість голосів, тобто 50% + 1 голос) і відносної більшості (переможцем вважається кандидат, що набрав просту більшість голосів; для перемоги на таких виборах число набраних голосів може бути менше 50%). При пропорційній системі місця в парламенті розподіляються між політичними партіями відповідно до кількості набраних голосів. При використанні пропорційної системи з порогом до парламенту не проходять партії, які набрали менш певного відсотка голосів. Голоси, віддані за партії, які не пройшли в парламент, пропорційно розподіляються між іншими партіями. Змішана система є паралельне здійснення двох принципів організації виборчої системи. При даній системі частина депутатів обирається в округах за мажоритарною системою, а інші обираються за партійними списками за пропорційною системою. З 2006 р. на Україну також діє пропорційна система виборів до Верховної Ради. Гібридна система являє собою підсумок синтезу двох основних систем: мажоритарної і пропорційної. Вона має порядок визначення обраних депутатами такий же, як і мажоритарна, але порядок висування - властивий пропорційною системою.
5.Тоталітарний режим
Тоталітаризм (від латинського totalis - весь, цілий, повний) - це режим повного контролю з боку держави над усіма сферами життя суспільства і кожною людиною за допомогою прямого збройного підписання. Влада на всіх рівнях формується закрито, як правило, однією людиною або вузькою групою осіб з правлячої еліти. Тоталітаризм є специфічно нову форму диктатури, що виникла в ХХ столітті. Тоталітаризм є принципово новий тип диктатури завдяки особливій ролі держави та ідеології.
Ознаки тоталітаризму:
- Тотальний державний контроль над суспільством;
- Загальна монополізація і централізація влади в руках панівного меншини;
- Система жорсткого поліцейського терористичного контролю над усіма громадянами;
- Політизація (в плані пропаганди) усього життя;
- Панування єдиної правлячої масової партії, яка є ядром політичної системи тоталітарного суспільства. При цього така партія може зростатися з державою;
- Ідеологізація суспільства і суспільного життя на основі єдиної державної ідеології;
- Уніфікація і регламентація політичного, суспільного і духовного життя;
- Ставка на оновлення суспільства на основі глобальних ідей;
- Ставка на свою расу (можливо, в прихованому і закамуфльованому вигляді, наприклад, в СРСР ідея «єдиного радянського народу»).
Залежно від пануючої ідеології тоталітаризм звичайно підрозділяють на комунізм, фашизм і націонал-соціалізм.
6.Генеза та еволюція поняття «геополітика»;
Геополітика - суспільно-географічна наука, скор. від "географічна політика", частина політичної географії; наука про контроль над простором. Геополітика - міждисциплінарна область знання про закономірності розподілу і перерозподілу сфер впливу (центрів сили) різних держав і міждержавних об'єднань в багатовимірному комунікаційному просторі Землі. Різниться традиційна геополітика, нова геополітика (геоекономіка) і новітня геополітика (геофілософія). Традиційна геополітика робить акцент на військово-політичну міць держави і домінуючу роль географічних чинників у захопленні чужих територій, є географічним розумом держави. Геоекономіка робить акцент на економічній могутності держави. Новітня геополітика, в якій домінує сила духу над військовою і економічною потужністю, сприяє подоланню традиційного географічного та економічного детермінізму за рахунок розширення базисних факторів, що визначають поведінку держав у міжнародних відносинах. Основний об'єкт вивчення геополітики - геополітична структура світу, представлена безліччю просторових моделей. Дослідження механізмів і форм контролю над геопростору - одна з основних задач геополітики. Історичним ядром геополітики виступає географія, ставить на чільне місце дослідження прямих і зворотних зв'язків між властивостями простору Землі і балансом (суперництвом або співпрацею) світових силових полів. Концепція геополітики виникла наприкінці XIX - початку XX століття, в перших роботах вживалося вираз «політична географія». Термін «геополітика» ввів в обіг шведський політолог і державознавець Рудольф Челлен під впливом німецького географа Фрідріха Ратцеля, який в 1897 році опублікував книгу («Політична географія»). Вперше він використав термін в 1899 році, але широку популярність він здобув після виходу книги «Держава як організм». Поряд з Челленом класиками геополітичної науки вважаються британський географ і політик Х. Маккіндер, американський історик морської стратегії А. Мехен і ін З другої половини XX століття предметом розгляду геополітики стали перш за все такі явища і поняття стратегічної географії як холодна війна, військово-стратегічний паритет, пізніше також - глобалізація, багатополярний світ, а також в широкий ужиток увійшли поняття наддержава, велика, регіональна, ядерна, космічна , економічна, спортивна держава стосовно до держав, що виділяється по комплексу або окремої характеристиці і мають вплив на інші країни.