
- •Авторитаризм.
- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5.Тоталітарний режим
- •6.Генеза та еволюція поняття «геополітика»;
- •7.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •8 Главные функции политических систем
- •9 Головні характеристики традиційних політичних систем
- •10.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- •11 Демократические политические режим
- •12. Джерела легітимності влади
- •14 Зміст системного підходу до вивчення політики
- •15.Історичні форми демократії
- •16. Класовий і загально соціальний підходи до визначення сутності держави
- •17. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •18. Легальність та легітимність політичної влади
- •19. Методи вирішення політичних конфліктів
- •20 Модернізація: поняття та теорії модернізації
- •21 Об єднання громадян: різновиди та методи впливу на владу
- •22.Ознаки та основні функції держави
- •23.Основні елементи політичної культури
- •24.Теорії походження держави
- •25 Модернізовані політичні системи
- •26 Основні теоретичні моделі політичних систем (стон алмонд дойч)
- •28. Основні теоріх влади(реляціонистські, системні, біхевіористські)
- •29 Основні форми правління
- •30Основні функції політики
- •33. Політична етика: визначення та зміст
- •34. Політична ідеологія
- •35. Політична поведінка та фактори що її зумовлюють
- •36.Політична психологія
- •37 Політичний процес та його суб’єкти
- •38 Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •39 Об єднання громадян, громадська організація, громадське об єднання
- •40 Еліта, політична еліта, політичне лідерство, типи еліт
- •41.Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •42.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43 Партія: поняття та ознаки
- •44 Поняття та типи політичної участі
- •45. Предмет політології
- •46 Принципи правової держави
- •47 Причини виникнення держави
- •48.Причини та умови виникнення тероризму
- •49. Проблеми політично еліти в науці: внески у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, мАкіавелі
- •50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •51.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •52. Рівні політичної культури
- •53. Різноманітні форми авторитаризму
- •54. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика .
- •57.Стилі лідерства
- •58 Структура політичної партії
- •59. Структура політичної влади
- •60 Структурні компоненти політичної системи
- •61.Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •62 Субєкти та об’єкти політики
- •63 .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •64 Сутність виборчої системи і типологія виборів
- •69. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •72 Теорії демократії( колективістські теорії, ліберальні та елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії)
- •73.Теорії еліт( Моска, пАрето, Михельс).
- •74.Теорії лідерства.
- •75. Тероризм як чинник політики
- •78Типи політичної культури : фрагментарна і інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культури
- •79 Типологія легітимності політичної влади
- •81Типологія політичних конфліктів
- •82 Типологія політичних систем
- •84 Форми державного устрою
- •85. Форми тоталітарних режимів
- •86. Функції політичних партій
- •87. Функції політичного лідера
- •88. Функції політичної влади
- •89. Функції політичної еліти
25 Модернізовані політичні системи
Політична система служить для управління іншими сферами суспільства. Вона грає інтегруючу роль, перетворює сукупність систем суспільства на органічне ціле. Політична система є сукупністю політичних суб'єктів (еліт, держави, партій, суспільно-політичних організацій) і стосунків між ними.Головним елементом політичної системи суспільства виступає держава, що є з соціально-філософською і соціологічною точок зору сукупність державної влади, населення, території і стосунків між ними.
У модернізованих (сучасних) політичних системах є розвинене громадянське суспільство, різноманітність політичних ролей, розумний (законний) спосіб обгрунтування влади. Політичний розвиток представляється як перехід від традиційних до модернізованих суспільств.
26 Основні теоретичні моделі політичних систем (стон алмонд дойч)
На протязі другої половини ХХ ст. в політичній науці було розроблено багато теоретичних моделей політичної системи, але більшість цих моделей може бути приведена до однієї з трьох загальновизнаних моделей політичної системи. До цих базових моделей звичайно відносять моделі політичної системи, розроблені Д. Істоном, Г. Алмондом та К.Дойчем.
Як відомо, як поняття політичної системи так і відповідні моделі у політичній науці вже пройшли повний шлях від цілковитого захоплення до критичного відношення та майже повного нехтування. Майже загальновизнаним тепер є визнання великої відстані між теоретичними моделями політичної системи та їх практичним втіленням – конкретними політичними системами, внаслідок чого при аналізі цих останніх у відповідному часі із теоретичних моделей беруться лише окремі поняття та характеристики. Отже, теоретичні моделі використовуються на зразок ідеальних типів у веберівському сенсі.
Відомо, що моделювання певного об'єкту дозволяє значно поглибити наші знання про нього за умови вивчення саме його моделі [1].
Не зважаючи на те, що різноманітні недоліки моделей Д.Істона, Г.Алмонда та К.Дойча неодноразово висловлювалися у літературі [2], не слід забувати, що головною рисою будь-якої моделі є максимальне наближення до точності в імітації лише певних рис оригінального об'єкту, яке супроводжується, як правило, вкрай неточним відображенням усіх інших сторін об'єкту, що вивчається. Більше того, саме з метою вивчення цих окремих рис об'єкту й створюється модель. Апарат побудови моделі може бути різним. Звичайно до нього пред'являються лише вимоги підтримання адекватності трансляції характерних рис об'єкту, що вивчається, дотримання певного рівня формалізації та забезпечення подальшого всебічного вивчення побудованої моделі.
Загальною вадою перелічених вище моделей політичної системи є надлишкове узагальнення етапів підготовки та реалізації політичних рішень, що враховує, умовно кажучи, "макрополітичні чинники", але не дає можливостей аналізу "мікровпливів" на ці рішення. Власне кажучи, саме такі впливи й спричинювали наявність значних відмінностей між теоретичними моделями політичної системи, та її конкретно-історичними втіленнями. Цей недолік пов'язаний з наявними на час розробки вказаних моделей методами моделювання, які й не мали адекватних засобів для врахування "мікрополітичних" факторів.