87.Основи бюджетного фінансування загальної середньої освіти.

Фінансування загальноосвітніх середніх шкіл складає основну частину видатків на освіту. За питомою вагою до набільш значних видатків загальноосвітніх шкіл можна віднести оплату праці, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, поточний і капітальний ремонт. Визначення обсягу витрат за кожною статтею здіснюється на базі двох основних елементів: оперативно-сіткових показників та встановлених норм і нормативів.

Обсяги бюджетного фінансування визначаються на основі ви­робничих оперативно-сітьових показників:

• вихідний — кількість учнів;

• похідний — кількість класів.

Основною й найбільшою статтею кошторису загальноосвітньої середньої школи є фонд оплати праці. Фонд оплати праці загальноосвітньої середньої школи складається з елементів:

1) фонд оплати праці педагогічного складу;

2) фонд оплати праці адміністративно-управлінського персоналу;

3) фонд оплати праці обслуговуючого персоналу.

Річний фонд оплати праці вчителів:

ФОПр = ФОП м01 * М1 + ФОП м09

ФОПр – річний фонд оплати праці вчителів

ФОП м01, ФОП м09 – місячний фонд оплати праці у період січень-серпень,

М1, М2 – кількість місяців до кінця бюджетного року – 8 (8,5 для міських шкіл) і 4 (3,5 для міських шкіл).

Фонд оплати праці адміністративно-управлінського персоналу включає оплату праці директора, заступників, організаторів ма­сової роботи. Кількість посад заступників та організаторів зале­жить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників — від кількості учнів у школі. Планування фон­ду заробітної плати визначається шляхом множення кількості по­сад на ставку зарплати. Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин — ставка адміністратора (директора чи завуча) та оплата педагогічної роботи. При цьому максимальний обсяг їхнього педагогічного навантаження не повинен перевищу­вати 2/3 від нормативу (тобто 12 год).

Фонд оплати праці обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, виходячи в основному із загальних оперативно-сітьових показників (кіль­кість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю).

88.Основи бюджетного фінансування охорони здоров’я.

За функціональною структурою ці видатки поділяються на такі підрозділи:

• медична продукція та обладнання;

• поліклініки і амбулаторії,

• швидка та невідкладна допомога, у тому числі поліклініки загального профілю та амбулаторії;

• спеціалізовані поліклініки;

• стоматологічні поліклініки;

• станції швидкої та невідкладної допомоги;

• фельдшерсько-акушерські пункти;

• лікарні та санаторно-курортні заклади:

• лікарні загального профілю;

• спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади;

• пологові будинки;

• санаторно-курортні заклади;

• санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи і заклади;

• дослідження і розробки у сфері охорони здоров'я;

• інша діяльність у сфері охорони здоров'я, у тому числі будинки дитини;

• станції переливання крові;

• інші заклади та заходи у сфері охорони здоров'я.

За рахунок Державного бюджету здійснюються видатки на:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу;

в) санаторно-реабілітаційну допомогу;

г) санітарно-епідеміологічний нагляд;

д) інші програми у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, за­твердженим Кабінетом Міністрів України.

За рахунок місцевих бюджетів здійснюють видатки на:

• первинну медико-санітарну,

• амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу,

• санаторно-курортну допомогу,

• програми медико-санітарної освіти.