65.Засади бюджетного фінансування культури.

Фінансування соціально-культурних заходів є найбільшим напрямом кошторисно-бюджетного фінансування порівняно з усіма іншими бюджетними витратами.

Фінансування цих видатків відіграє велику соціальну та політичну роль, формуючи в суспільстві відчуття "благополуччя" або "розчарування" тими процесами, що відбуваються в країні.

Функціональна структура видатків на культуру та мистецтво (розділ "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) та підрозділ "Культура та мистецтво" (код 0821)):

— фінансування театрів;

— фінансування художніх колективів, концертних і циркових організацій;

— фінансування кінематографії;

— творчих спілок;

— фінансування бібліотек;

— фінансування музеїв та виставок;

— фінансування заповідників;

— клубних закладів;

При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є Міністр культури України, міністри та керівники державних комітетів та відомств України, а також АР Крим, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства, організації, заклади культури.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються заклади та заходи:

— державні культурно-освітні програми;

— державні театрально-видовищні програми;

— підтримка громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;

— державні програми розвитку кінематографії;

— державна архівна справа.

Інші бюджетні культурно-мистецькі заклади фінансуються із відповідних місцевих бюджетів.

До видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення, належать державні культурно-освітні (бібліотеки, музеї та виставки) та театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи і ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського і обласного значення, школи естетичного виховання дітей, інші заклади та заходи).

За рахунок держави фінансуються державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств. Відповідно до функціональної класифікації видатків до них відносять витрати на утримання засобів масової інформації, а також на дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку.

66.Засади бюджетного фінансування культурно-просвітницьких закладів.

Вони, як правило, не мають власної прибуткової бази і утримуються за рахунок бюджету по щорічно складених кошторисах видатків конкретної установи, де відображаються: напрям використання коштів по статтях витрат і поквартальний їх розподіл.

Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. В кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер, - бібліотеки, музеї, заповідники. Клуби, палаци і будинки культури на даний час фінансуються на мінімальному рівні.

Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробітної плати. Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.

В аналогічному порядку фінансуються музеї. Чисельність штатних працівників-спеціалістів визначається за нормативами музейних фондів на одного працівника, посади обслуговуючого персоналу - за типовими штатними розписами. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати.

Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується заробітна плата. Штатний розпис розробляється окремо для кожного закладу в залежності від того, які гуртки, секції в ньому функціонують.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:

- державного і міських бюджетів;

- коштів профспілок;

- коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.

За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення.

за рахунок місцевих бюджетів - широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості.