7.Бюджетне право і його роль у бюджетній системі.

Бюджетне право є сукупністю фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю, тобто фор­муванням, розподілом та перерозподілом коштів державного та місцевих бюджетів. Бюджетно-правові норми визначають правову регламентацію бюджетного процесу та права і обо­в'язки його учасників.

Бюджетне законодавство ґрунтується на таких принципах: відповідності конституції, верховенства права, єдиних засад законодавчого регулювання бюджетних правовідносин. Фінансового забезпечення державних гарантій місцевого самоврядування, недопущення нецільового використання коштів, відповідальності за порушення бюджетного законодавства, безперервності дій у часі.

Бюджетні правовідносини — це суспільні відносини, урегу­льовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та перерозподілом ресурсів, акумульованих бюджетною систе­мою країни1.

Бюджетно-правові норми визначають права та обов'язки суб'єктів бюджетних відносин, указують на обставити, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невико­нання вимог, встановлених цими нормами.

Так, бюджетно-правові норми класифікують:

1) за змістом:

—матеріальні норми. Визначають та встановлюють матері­альний зміст бюджету: структуру бюджетної системи, джере­ла доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різ­ними ланками бюджетної системи, здійснення міжбюджет-них трансфертів тощо.

—процесуальні бюджетно-правові норми. Такі норми регу­люють бюджетний процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду та затвердження бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету.,

2) за часом дії (характеризує таку особливість бюджетних від­носин, як періодичний характер): — постійно діючі. — періодичні.

8.Бюджетне субсидіювання та його види.

Бюджетне субсидіювання — передача коштів з бюджету ви­щого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансо­вої допомоги та фінансування певних програм. Здійснюється для надання фінансової допомоги тим бюджетам, у яких віднос­но слабка дохідна база порівняно з їхніми видатками. Необхід­ність бюджетного субсидіювання обумовлена пропорціями розподілу доходів між центральним та місцевими бюджетами. Пропорції розподілу визначаються, як правило, реалізацією окремих державних програм (так, на реалізацію програм кошти-виділяються із центрального бюджету, а процес фінансування здійснюється з місцевих бюджетів). Видами бюджетного суб­сидіювання є бюджетна дотація, бюджетна субсидія, бюджетна субвенція.

Бюджетна субсидія — зв'язаний, спеціальний, умовний трансферт, що не вимагає участі у фінансуванні з боку отримувача.. Субсидія застосовується з метою збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх доходної бази та завжди передається безповоротно і безвідплатно з вищих ланок бюджетної системи нижчим ланкам для фінансування конкретних заходів та установ, тобто мають цільовий характер.

Бюджетна субвенція — зв'язаний, спеціальний, умовний трансферт, який надається при певній участі у фінансуванні з боку отримувача. В раці нецільового використ кошти повертаються. Субвенцію слід відрізняти від субсидії, яка призначена як дотації бюджетам, так і різним організаціям за рахунок бюджету або за рахунок спеціальних фондів, які формуються на основі внесків громадян і окремих компаній.

Бюджетна дотація — незв'язаний, загальний, безумовний, генеральний трансферт. Бюджетна дотація — це грошова допомога, яка надається вищестоящим бюджетом нижчестоящому при недостатній кількості у нього власних доходів для покриття запланованих видатків (для збалансування бюджету). Дотація не має цільового призначення.

Якщо розміри бюджетних субсидій і субвенцій не пов'язуються безпосередньо зі станом того чи іншого бюджету, то бюджетна дотація видається саме для покриття тих видатків, на які не вистачає доходів і, як правило, в розмірі, який визначається як різниця між видатками і доходами.