75.Кошторисне фінансування культурно-просвітницьких закладів.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ.

Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. В кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер. На комерційних засадах функціонують театри, кінотеатри, концертні організації. При цьому може бути як повний рівень самоокупності і отримання прибутку, так і часткова самоокупність(філармонії,окремі театри). Заклади культури, які не забезпечують повну самоокупність отримують держ. дотацію. Вона може видаватись як в повному обсязі перевищення видатків над доходами так і частково відшкодовувати збитки.

До бюджетних закладів у сфері культури відносяться культурно-просвітницькі установи: бібліотеки, музеї, палаци, будинки культури. За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення. За рахунок місцевих бюджетів фінансується широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості.

Кошторисне фінансування культурно-освітніх закладів базується на виробничих оперативно-сітьових показниках в залежності від закладу: -фінансування бібліотек-бібліотечні фонди; -фінансування музеїв-музейні фонди; -фінансування заповідників-кількість експонатів на площу.

Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на 1 посаду, на середню ставку з/п. Фонд з/п обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами. В аналогічному порядку фінансуються музеї. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати. Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується з/п.

Практично для всіх закладів культури осн. джерелом фін-ня є спонсорська і меценатська діяльніст У зв'язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просвітних закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю.

76.Міжбюджетні взаєморозрахунки, їх причини і порядок проведення.

Згідно з міжнародною класифікацією виокремлюють таку форму взаємовідносин між ланками бюджетної системи, як міжбюджетні взаєморозрахунки.

Причини, що викликають порушення збалансованості бюджетів протягом бюджетного року, в результаті чого виникає необхідність взаємних розрахунків, такі: 1) зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регламентує розподіл доходів і видатків між бюджетами; 2) зміна адміністративно-територіального поділу; 3) передавання з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів (наприклад, капітальних вкладень); 4) зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій та установ. Серед цих причин найбільш поширеною є зміна відомчої підпорядкованості.

Характер заборгованості, а отже і взаємних розрахунків залежить від того, у кого змінюється відомча підпорядкованість — у підприємства чи організації, що діють на комерційних засадах, що пов'язане з перерозподілом доходів, які надходять від них, чи у бюджетних установ, що веде до передачі їх фінансування з одного бюджету в інший. У першому випадку надлишок доходів виникає в зв'язку із збільшенням надходжень доходів, у другому — в результаті скорочення видатків.

Проведення взаємних розрахунків ґрунтується на таких правилах: 1. Розрахунки проводять тільки між вищестоящими і нижчестоящими, безпосередньо пов'язаними в ієрархічній структурі, бюджетами. Наприклад, між державним і обласним бюджетами, між обласним і районними і т. ін. Не можуть проводитися розрахунки між бюджетами, не пов'язаними безпосередньо в бюджетній системі (між державним, наприклад, і районними бюджетами). 2. На взаємні розрахунки відносять усю річну заплановану суму доходів або видатків, незалежно від того, яка сума коштів надійшла чи скільки їх витрачено до моменту виникнення розрахунків. 3. Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31грудня поточного року, коли закінчується бюджетний рік. 

Взаємні розрахунки враховуються одночасно в двох фінансових органах, які виконують бюджети, пов'язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.

Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств, організацій і установ чи інші рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрахунках. Документом, у якому відображають всі необхідні для проведення розрахунків, є «Повідомлення про взаємні розрахунки» за формою №11. Сума взаєморозрахунків записується по кварталах.