69.Засади розмежування видатків між бюджетами.

Розподіл видатків між бюджетами ґрунтується на 2-х принципах:

- відомчої підпорядкованості – фінансування здійснюється з бюджету органу управління, якому підпорядковується суб’єкт бюджетного фінансування.

- територіального розташування - фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт бюджетного фінансування.

Розмежування видів видатків, визначених у пунктах 2 і 3 ст. 82 Кодексу, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяють на такі групи:

1) перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

2) друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Ці видатки здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

3) третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Ці видатки здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Згідно з розподілом державних функцій між бюджетами різних рівнів видатки поділяються за видами функціональних повноважень:

- видатки на делеговані повноваження

- на власні повноваження.

Право на здійснення таких видатків передається органам місцевого самоврядування за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має у своїй основі принцип фінансової децентралізації.

Видатки, що можуть потенційно вплинути на соціальне забезпечення мешканців області, закріплюються за обласними бюджетами. Йдеться про спеціалізовані середні заклади освіти для учнів з вадами розвитку, середні школи-інтернати, професійно-технічні училища та вищі учбові заклади, багатопрофільні лікарні обласного значення, спеціалізовану медичну допомогу, спеціалізовані установи соціального захисту для сиріт, інвалідів, літніх громадян та спеціалізовані спортивні програми.

70.Засади розмежування доходів між бюджетами.

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків і має у своїй основі принцип фінансової децентралізації.

Доходи бюджету можуть формуватися на основі таких мето­дів централізації грошових коштів :

• пряме вилучення доходів з державного сектору;

• отримання доходів від державних угідь, майна і послуг;

• перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомо­гою податків.

Розподіл доходів базується на нормативно-правовому забезпеченні адміністративно-територіальних одиниць джерелами доходів, які поділяються на :

- загальнодержавні (закріплені- повністю чи частково надходять до даного бюджету; регулюючі – від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, регулюються щорічно).

- місцеві – закріплюються за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. Це податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збір за місця для паркування транспортних засобів, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, туристичний збір, єдиний податок.

Вихідними принципами формування доходів бюджету є:

• фіскальна ефективність;

• економічна ефективність

• соціальна справедливість

Джерела формування доходів бюджету також поділяються на внутрішні та зовнішні.

Джерелами формування внутрішніх доходів є створений ВВП та національне багатство.

Зовнішні джерела формування доходів бюджету характеризу­ють міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть формуватись на підставі таких методів, як: ціновий механізм; прямий перерозподіл (наприклад, репарація); міжнародний кре­дит; оподаткування експортно-імпортної діяльності; валютне ре­гулювання.