54.Державний бюджет України, його сутність, призначення і правовий характер.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності і фізичними особами – з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.

Державний бюджет – це надзвичайно складне і чутливе соціально-економічне явище, що є головною ланкою фінансової системи держави. Вона опосередковує понад 70% усіх фінансових відносин і містить різні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність і перерозподіляє значну частку ВВП.

Державнитй бюджет України – центральна ланка бюджетної ситстеми України. Закон про Державний бюджет України приймається щорічно, затверджується Верховною Радою України і діє в межах бюджетного періоду – з 1 січня по 31 грудня поточного року.

Основне призначення бюджету – виконання державних функцій задля задоволення потреб людей та розвитку суспільства в цілому шляхом розподілу та перерозподілу ВВП за сферами і галузями економіки, адміністративно-територіальними одиницями та верствами населення.

Правовий характер бюджету пов'язаний з його формою – фінансовим планом. Бюджет як фінансовий план регулюється нормативно-правовими актами, які поділяються на три групи: нормативно-правові акти загального характеру (Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України про Державний бюджет на поточний рік); нормативні акти, що врегульовують дохідну частину бюджету (закон «Про податкову систему України», інші податкові нормативи); нормативні акти, що врегульовують видаткову частину бюджету (закон «Про освіту», «Про охорону здоров’я», інші).

55.Державний бюджет України, структура і правовий характер.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності і фізичними особами – з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.

Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України визначено структурну будову Державного бюджету, до якої належать:

• річний план формування та використання фінасових ресурсів з розподілом на загальний та спеціальний фонди;

• види доходів і видатків відповідно до бюджетної класифікації;

• граничний розмір бюджетного дефіциту (профіциту) із зазначенням джерел їх покриття;

• міжбюджетні трансферти;

• положення (прикінцеві), які регламентують порядок виконання бюджету протягом бюджетного періоду.

Загальний фонд державного бюджету – це складова частина бюджету, що формується за рахунок доходів бюджету, які не передбачені на конкретну мету і є загальними ресурсами бюджету, а саме: усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;. Загальний фонд становить близько 85% Державного бюджету.

Спеціальний фонд державного бюджету – це складова частина бюджету, яка може формуватися за рахунок коштів з визначених джерел і передбачених на фінансування відповідних видатків. Спеціальний фонд становить близько 15% Державного бюджету.

Бюджет як фінансовий план тісно пов'язаний із фондами цільового прзначення, які зараховуються до складу спеціального фонду Державного бюджету при його затвердженні, але виконуються відокремлено.

Доходи і видатки Державного бюджету України є основними його складовими та відображають сутність і призначення бюджету.

Правовий характер бюджету пов'язаний з його формою – фінансовим планом. Бюджет як фінансовий план регулюється нормативно-правовими актами, які поділяються на три групи: нормативно-правові акти загального характеру (Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України про Державний бюджет на поточний рік); нормативні акти, що врегульовують дохідну частину бюджету (закон «Про податкову систему України», інші податкові нормативи); нормативні акти, що врегульовують видаткову частину бюджету (закон «Про освіту», «Про охорону здоров’я», інші).