25. Використання фінансових функцій в Excel:

1. Обчислення майбутнього значення (БЗ).

2. Обчислення поточної вартості (ПЗ, НПЗ).

3. Визначення строку платежів (КПЕР).

Визначення відсоткової норми (НОРМА).

За доп. фінансових ф-й здійснюються такі типові розрахунки, як обчислення суми платежу, обсяг періодичних платежів по вкладенню або позиці, вартість вкладення або позики по завершенні всіх вкладених платежів. ФФ за призначенням поділяються на декілька груп: визначення накопиченої суми; визначення початкового значення; визначення строку платежів і відсоткової ставки.

1.Обчислення майбут. знач. (БЗ). Вираховує майбутнє значення вкладу на основі постійної відсоткової ставки і має такий вигляд: =БЗ(ставка; кількість виплат; виплата; поточна вартість;тип), де ставка – це ставка процентів за період; число періодів – кількість платежів; поточна вартість – початкове значення вкладу; («+» - отримання, «-« - вкладення); тип – число 0 або 1(0 – виплата наприкінці періоду, 1 – виплата на початку періоду).

2.Обчислення поточної вартості (ПЗ, НПЗ). Для розрахунку поточної вартості єдиної суми вкладу і фіксованих періодичних платежів застосов. ф-я =ПЗ(ставка; к-ть платежів; виплата; майбутня вартість; тип). НПЗ застосовується при оцінці ефективності інвестицій і дозволяє визначити нижню межу прибутковості і використати її як критерій при оцінці найефективнішого проекту. =НПЗ(ставка; сума1; сума2;..; сума N), де сума 1, 2,3.. – значення виплат та надходжень.

3.Визначення строку платежів (КПЕР). Для розрахунку строку платежів використав. ф-я КПЕР (ставка;виплата;поточне знач.; майбутнє знач.; тип).

4.Визначення відсоткової норми (НОРМА). Для розрахунку відсоткової ставки застосов. ф-я =НОРМА (к-ть платежів; виплата; поточна вартість; майбут. вартість).

26. Основні правила введення даних в електронні таблиці: введення числових та текстових даних, послідовних рядів даних, автоматичне заповнення.

27. Типи даних в Excel. Основні правила введення різних типів даних, послідовних рядів даних, автозаповнення.

MSExcelпідтримує три типи даних – текстові, числові та формули.

Текстові дані – будь-яка комбінація літер, знаків, символів. Текстові дані не обмежуються межею клітинки. Якщо сусідня справа клітинка не порожня, відображення тексту “обрізається” тільки на екрані, але не в пам’яті.

Числові дані – використовуються числові дані двох типів: числа, які відображають кількісні величини та числа, у вигляді дати. Числа відображаються у дійсному та експоненціальному форматах. Дані типу дата зберігаються як кількість днів від початку дати календаря (умовного початку – для MSExcel – від 01.01.1890).

Дані типу формул – є виразами, за якими виконуються обчислення на аркуші. Формула складається зі знака =, адрес клітинок з числовими значеннями, чисел, вбудованих функцій та круглих дужок, які поєднуються знаками арифметичних дій. Пріоритети виконання операцій такі самі як у математиці: зліва направо в ієрархічній послідовності. Дужки () допомагають змінити порядок виконання обчислень.

Для введення числових даних потрібно:

виділити клітинку;

ввести число;

натиснути Enter.

Якщо під час введення допущено помилку, то слід встановити курсор миші у рядку формул і відредагувати дані.

Якщо помилку помітили після натиснення Enter, то слід встановити курсор на клітинку і натиснути клавішу F2, після чого виконати редагування клітинки.

Якщо формат клітинки не відповідає введеному числу, відображаються символи ######. Слід або збільшити розмір стовпця у якому розміщується клітинка, або змінити формат

Введення текстових даних:

виділити клітинку мишею або клавіатурою;

набрати текстове значення (якщо потрібно ввести число як текст, то перед ним слід поставити апостроф “’”);

натиснути Enter.

Введення формул.

Використовується рядок формул, який складається з трьох секторів:

адреса активної клітинки;

другий сектор – має три кнопки – Отмена, Ввод, Вставка функции;

третій сектор – вміст активної клітинки

Для введення даних, які повторюються або змінюються за певними правилами, використовують автозаповнення.

Для виконання автозаповнення:

внести у дві суміжні клітинки початкові значення;

виділити клітинки з початковими значеннями;

протягти маркер автозаповнювання через потрібні клітинки.

Можна створювати ряди для автозаповнювання що вміщують числові дані у звичайному форматі або у форматі дат. Наприклад, 1 2 3 4 5 1 5 9 13 17 січень лютий понеділок вівторок середа