86. Учнівський колектив, його ознаки та етапи розвитку

Колектив (від лат. - збірний) - соціальне утворення людей, об'єднаних на основ суспільне значимих цілей, загальних ціннісних орієнтацій, спільної діяльності ; спілкування. Учнівський колектив від інших колективів (службовців, робітників, армійського тощо) відрізняється: а) віковим діапазоном; б) специфікою діяльності (навчання); в) відсутністю життєвого досвіду, що вимагає педагогічного керівництва. Ознаки колективу:

1 .Наявність суспільне значимої мети.

2. Спільна діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети.

3. Наявність організованого самоврядування.

4. 3гуртованість. Показник згуртованості: ступінь співпадання думок, оцінок, позицій колективу по відношенню до об"єктів (мети діяльності, осіб, подій , ідей).

5. Встановлення між членами колективу специфічних відносин, які відображають не тільки єдність мети і діяльності (робоче єднання, згуртування), але й моральне єднання

(співпереживання, емоційна теплота).

Етапи розвитку колективу:

Перша стадія: колектив лише починає створюватися; члени колективу не достатньо знають один одного; немає ініціативи в конкретній діяльності; відсутній актив. Ініціативу бере на себе вчитель-вихователь: вивчає членів колективу; забезпечує знайомство вихованців між собою; висуває конкретні завдання і вимоги; сприяє формування активу.

Друга стадія. На цій стадії розвитку колективу властиві такі ознаки: сформувався актив; члени колективу усвідомлюють поставленні завдання, актив починає проявляти ініціативу у визначені завдань і організації колективної діяльності. Провідна тактична лінія вихователя: здійснювати керівництво на демократичних засадах з опорою на актив. Дії вихователя: продовжує вивчати вихованців, навчає активістів здійснювати керівні функції, спільно з активом визначає завдання діяльності колективу.

Третя стадія - самостійне виконання запланованих завдань, якої охоплюють усі сторони життя колективу. Функціонує самоуправління, відносини співробітництва.

Інший підхід: формування колективу через розвиток групи (А.Лутошкін і Л. Уманський). За основу брали ділові стосунки, виділяючи офіційні, що визначаються дорученнями; неофіційні ділові; психологічну єдність. На підставі цього виділено етапи:

1. Група-конгломерат. Це група раніше безпосередньо незнайомих людей, що опинилися або зібраних на певному місці в один і той же час.

2. Номінальна група, тобто формально існуюча. Тут здійснюється загальне знайомство, відбувається первинний розподіл обов”язків у спільній ро-боті, що приводить до появи лідерів. Актив випадковий, малочисельний.

3. Група-асоціація(спільна мета, офіційна структура, стабілізація взаємовідносин, поява лідерів і стабільного активу. Водночас: відсутні або недостатньо усвідомлені загальні інтереси, діяльність кожного індивідуальна)

4. Група-коперація (спільна мета, єдність дій, психологічна сумісність не існує).

5. Колектив. Це вищий етап розвитку групи, їй властиві єдині інтереси, організованість, гармонія особистих, групових і суспільних інтересів, ініціатива і активність.

87.ОСНОВНІ ШЛЯХИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗГУРТУВАННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ.

Це тривалий процес. Основними умовами виступають:

І. Спільна діяльність: учнівський колектив створюється, росте, зміцнюється насамперед у процесі різноманітної спільної діяльності. В учнівському колективу реалізуються такі види спільної діяльності:

• Навчання - організація взаємодопомоги, спільні пошуки вирішення навчальних завдань.

• Громадсько-корисна робота

• Художня творчість, спорт, дозвілля, екскурсії.

2. Формуванння (створення) сприятливого психологічного клімату (висока моральна атмосфера, дружелюбність, почуття обов”язку і відповідальності, взаємна вимогливість).

3. Високий рівень учнівського самоврядування (учкоми...). Функції органів самоврядування: організаторська, виховна, контролююча, стимулююча. Актив. Лідери (ділові лідери - відіграють основну роль у вирішенні завдань, поставлених перед класом, в реалізації навчальної, трудової діяльності; емоційні - їх роль пов”язана з діями, що відносяться до сфери міжособистісного спілкування; абсолютні - успішно діють в обох сферах).

4. Формування громадської думки колективу. Визначається як відношення учнів до різних явищ оточуючої дійсності у формі спільних суджень, спільних уявлень, що розділяються більшістю членів колективу.

5. Створення і збереження позитивних традицій. Традиція - це добрий звичай, позитивний досвід діяльності, закріплений у житті колективу (свято квітів, дні іменинників...).

6. Постановка перед учнями захоплюючих перспектив. Якщо колектив досягнув поставленої мети, а нові перспективи перед ним не поставлені, рух його призупиняється, наступає самозаспокоєння. Три види перспектив:

1. Близька (“завтрашня радість”) - цікава прогулянка, екскурсія, ігра.

2. Середня: перед учнями висуваються більш складні перспективні завдання - підготовка класного вечора, організація роботи гуртка, туристичного походу та ін.).

3. Далека - по мірі згуртування колективу висуваються завдання, будуються плани більш віддалені у часі, що потребують зусиль.