1. Соціальна ситуація розвитку (становище індивіда в суспільстві, зміст його відносин). На кожному віковому етапі життя людини заповнюється специфічним змістом: особливості відносин у системі дорослий-дитина, дитина-дитина, існуюча система прав і обов”язків, діяльність

2. Провідний вид діяльності

• Безпосередньо-емоційне спілкування із дорослими - провідний вид діяльності немовляти (формування орієнтовних і сесорно-маніпулятивних дій)

• Предметно-знаряддева діяльність - раннє дитинство (1–3-4 роки): відбувається оволодіння суспільно-виробленими способами дій із предметами

• Рольова гра – дошкільний вік. Дитина відтворює суспільні функції дорослих, їх поведінку (лікар, мами-дочки, кілер)

• Навчальна діяльність (мол.шк.вік) – відбувається засвоєння нових знань, проходить інтенсивне формування інтелектуальних і пізнавальних сил дитини

• Діяльність спілкування (підл. вік): побудова інтимно-особистих відносин із ровесниками. В результаті спілкування підлітки засвоюють норми, цілі, засоби соціальної поведінки, виробляють критерії самооцінки та оцінки інших.

• Навчально-професійна діяльність- старший шк.вік

3. Специфіка основних новоутворень. Новоутворення – це ті нові риси і якості, характерні для певного вікового періоду, яких не було раніше і які є висхідними для вихідними для формування особистості дитини у наступний період.

Немовлятко (перцептивна пам”ять); 1-3 р.: мова, система-Я; 3-6 р.: внутрішня позиція; підліток: здатність до ідентифіккації, почуття дорослості; старший підліток: перше кохання.

Характерною ознакою розвитку особистості є наявність т.зв. вікових криз.

Вікові кризи – це перехідні пероди від одного етапу дитячого розвитку до іншого. Вони виникають на межі двох вікових періодів і знаменують собою завершення одного етапу розвитку і початок іншого.

Криза новонародженості- перехід від біологічного типу розвитку до соціального. Ідея приймання пологів під водою з метою наближення умов середовища умовам, в яких перебувала дитина до пологів, не набула поширення в медицині.

Криза одноро року

Криза 6-7 р.

Криза 12-13 років.

Характерні ознаки: роздратованість, неслухняність, капризність, конфлікти з оточуючими, негативне відношення до раніше виконуваних вимог, упертість...

У плані розгляду вікових особливостей дитини слід звернути увагу на явища акселерації і ретардації.

Акселерація (від лат.-прискорення) – це прискорений фізичний, психічний, а також соціальний розвиток дитини. Це випередження середньофізичних і прихофізіологічних констант дитини порівняно з оптимальними. Ріст, вага...

Різні гіпотези (вплив сонячного випромінювання-геліогенна, радіоактивне забруднення, теорія урбанізації, нутрітивна (поліпшення і вітамінизація харчування)

Ретардація -протилежне явище. Відставання розвитку дитини від констант.

Причини: спадкові хвороби, народження у пізньому віці...

25.26 Психолого-педагогічні домінанти розвитку учнів середнього шкільного віку та їх врахування у педагогічній діяльності: основні моменти.

27. Поняття про педагогічну майстерність вчителя та її складові.

1) комунікативність — професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкуваня;

2) перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність,

педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину.

3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу особистість;

4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинни­ків, що провокують емоційний зрив;

5) оптимістичне прогнозування— прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;