Питання №1 Сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку
Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень, згідно Концепцій виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України визначено однією із головних складових виховної роботи в Збройних Силах України. Під ним розуміється система організаційних, соціально-правових заходів щодо розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних та службових обов’язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ, який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.
В чому ж полягає сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень? В тлумачному словникові сучасної української мови зміст слова „забезпечення” вміщує створення умов для чогось. Отже, в нашому випадку, морально-психологічне забезпечення військової дисципліни – це створення командирами, начальниками умов для “бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України”.
Ці умови визначені Дисциплінарним статутом і передбачають організацію в підрозділі:
інтенсивної бойової, командирської підготовки;
роботи щодо створення дієвого, авторитетного громадського активу;
проведення заходів щодо формування правової культури військовослужбовців;
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку.
Все це досягається, насамперед створенням командиром статутного порядку в підрозділі; чіткою, запланованою організацією бойової, гуманітарної підготовки та відпочинку особового складу; високою культурою спілкування серед офіцерів підрозділів як зразків виконання службового обов’язку; формуванням здорового, дієздатного сержантського колективу; організацією повсякденної індивідуальної роботи з особовим складом; наявністю дієвої дисциплінарної практики.
Отже, морально-психологічне забезпечення військової дисципліни - це система, яка складається із певних компонентів і передбачає проведення низки заходів, а саме:
1. Організаційні заходи:
- методичне забезпечення (навчання командирів, методична допомога командирам в роботі з підлеглими, впровадження передового досвіду роботи тощо);
- аналіз стану військової дисципліни (збір інформації про стан дисципліни, систематизація інформації, висновки з аналізу, розробка рекомендацій і пропозицій і втілення їх у повсякденну діяльність);
- робота з особовим складом (забезпечення соціально-психологічної адаптації, професійний відбір та комплектування підрозділів).
2. Виховні заходи:
- виховання патріотизму особового складу, свідомого його ставлення до виконання військового обов’язку;
- виховання особистої відповідальності за виконання службових обов’язків;
- роз’яснення сутності і значення дотримання військово-службовцями військової дисципліни;
- виховання почуття гордості за належність до Збройних Сил України, певного підрозділу;
- виховання поважного ставлення до командирів;
- виховання високо-моральних норм поведінки.
3. Соціально-правові заходи:
- роз’яснення вимог законів Україні, військових статутів;
- проведення правової підготовки;
- створення належного соціально-психологічного клімату в колективі;
- справедливе ставлення командирів до підлеглих;
- співпраця з органами воєнної юстиції.
Значна роль в проведенні зазначених заходів покладається на заступника командира з виховної роботи.
Напрямами його роботи можуть бути такі:
1. Роз’яснювальна робота.
Для вирішення її завдань використовуються різноманітні форми, а саме:
збори особового складу та службові наради (в т.ч. за категоріями);
лекції, доповіді, бесіди (групові чи індивідуальні);
інформування особового складу, і в першу чергу правове, яке проводиться щосуботи;
планові заняття з бойової підготовки, в першу чергу з гуманітарної підготовки та вивчення військових статутів;
наочна агітація, яка оформляється в казармі і на території, що межує з підрозділом;
виступи фахівців військових прокуратур, судів, юристів, цільові заняття з особовим складом по доведенню та роз’ясненню основних положень законодавчих актів та керівних документів;
оформлення в підрозділі спеціальних куточків правових знань.
2. Формування у особового складу якостей, що сприяють дисциплінованій поведінці.
Ця робота може проводитися як фронтально, так і індивідуально. Індивідуальний підхід передбачає конкретність у роботі з підлеглими, цілеспрямоване формування тих чи інших якостей у військовослужбовця, які у підсумку і забезпечують його дисципліновану поведінку.
Значний потенціал у вихованні таких якостей несуть у собі і колективні заходи інформаційно-пропагандистського характеру, культурно-виховної і просвітницької роботи, в тому числі ті, що організуються під час дозвілля та відпочинку особового складу. Тематичні вечори і ранки, зустрічі з ветеранами Збройних Сил, учасниками бойових дій, іншими цікавими людьми, використання літератури і мистецтва, де розкривається роль високих моральних якостей у виконанні військовослужбовцем свого військового обов’язку – ось далеко не повний перелік форм такої роботи.
3. Встановлення суворого статутного порядку у підрозділі.
Заступник командира з виховної роботи для вирішення цієї проблеми свої зусилля зосереджує на:
формуванні і дотриманні між військовослужбовцями статутних взаємовідносин;
чіткому дотриманню в підрозділі розпорядку дня;
недопущенні відхилень в несенні вартової і внутрішньої служб, бойових та інших чергувань;
обов’язковому дотриманні всіх ритуальних та інших заходів, передбачених статутами та керівними документами (шикування, військові вітання, стройові огляди, здача та прийом чергувань тощо).
4. Профілактична робота.
Форми профілактичної роботи можуть бути різноманітними – як колективними, так і індивідуальними.
До колективних форм можна віднести: збори особового складу, окремі виступи військових керівників і військових юристів, групові бесіди – з питань аналізу стану військової дисципліни в підрозділі, роз’яснення відповідальності за скоєння правопорушення; проведення в розташуванні частини відкритих військових судів; організація в підрозділі тематичних заходів (вечорів, ранків, диспутів тощо), спрямованих на попередження антисуспільної поведінки військово-службовців.
Серед індивідуальних форм слід назвати індивідуальні профілактичні бесіди з воїнами, індивідуальний контроль за підлеглими, обговорення поведінки порушників на зборах особового складу, критика порушників у стінному друці (стінгазети, сатиричні газети, бойові аркуші).
5. Постійна турбота про підлеглих.
В коло обов’язків заступника командира з виховної роботи входить:
сприяння всебічному (інтелектуальному, фізичному, загальноосвітньому, культурному) розвитку військовослужбовців;
забезпечення дотримання всіх визначених законодавством прав, свобод і пільг, захист від несправедливості, своєчасне розв’язання скарг і пропозицій підлеглих;
створення у підрозділі необхідних побутових умов, повне задоволення військовослужбовців всіма видами постачання;
турбота про здоров’я підлеглих;
організація їх активного відпочинку та змістовного дозвілля.
6. Детальне вивчення та аналіз стану військової дисципліни у підрозділі.
Діяльність заступника командира з виховної роботи в цьому напрямі зводиться до:
аналізу стану та оцінки військової дисципліни в підрозділі;
аналізу дисциплінарних провин військовослужбовців;
аналізу роботи посадових осіб підрозділу щодо зміцнення військової дисципліни своїх підлеглих та використання ними дисциплінарної влади (дисциплінарних прав в межах Статуту).
Отже, морально-психологічне забезпечення військової дисципліни – це повсякденна робота командира, заступників, активу підрозділу щодо створення умов для попередження правопорушень серед військовослужбовців, зміцнення правопорядку та свідомого виконання військовослужбовцями свого конституційного обов’язку. Значна роль в організації морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку відводиться заступнику командира з виховної роботи. На деяких аспектах його діяльності зупинимось докладніше.
Питання №2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
Як бачимо, невід’ємною складовою системи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку є їх аналіз.
Практика свідчить, що суттєвою помилкою при аналізі стану військової дисципліни є врахування лише кількості накладених стягнень та заохочень. Ця цифра не завжди показує реальний стан справ. Позитивним при її аналізі є оцінювання ступеню вкладу тими чи іншими посадовими особами. Якщо кількість заохочень і стягнень, що накладені сержантським складом перевищують кількість накладених стягнень вищими посадовими особами – то це позитивна тенденція. Якщо навпаки – негативна. При аналізі стану військової дисципліни, в першу чергу, заслуговує на увагу виявлення причин скоєння орушень, правомірність накладення дисциплінарних стягнень тощо.
Підгрунтям аналізу стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі є критерії його оцінювання. Основними такими критеріями є:
- рівень бойової готовності підрозділу;
- ступінь підтримання в підрозділі (частині) статутного порядку, його відповідність вимогам Міністра оборони, Начальника Генерального штабу, військовим статутам і настановам;
- ступінь особистої зразковості командирів начальників;
- наявність заходів інформаційно-пропагандистської, організатор-ської, соціально-правової, культурно-виховної та просвітницької роботи, ступінь дієвості їх форм і методів;
- ефективність і стан дисциплінарної практики командирів і начальників усіх рівнів та інші критерії.
Аналіз стану військової дисципліни проводиться у такій послідовності:
1. Збір даних про стан військової дисципліни та правопорядку у підрозділі (основні джерела даних – це результати особистих перевірок командира чи заступника з виховної роботи; доповіді відповідних посадових осіб про стан військової дисципліни; матеріали, що надходять з органів юстиції, військових комендантів і медичних установ; інформація громадськості; вивчення службових карток, характеристик, матеріалів атестації підлеглих, протоколів зборів, актів перевірок; матеріали розслідувань травматизму, випадків грубих порушень військової дисципліни, злочинів; листи, скарги та заяви особового складу тощо).
2. Класифікація і систематизація порушень військової дисципліни, подій, злочинів (вихідними даними для класифікації та систематизації є: службово-посадові й соціально-демографічні дані про особовий склад; розподіл військовослужбовців за періодами служби, військовими спеціальностями; місце й час здійснення порушень військової дисципліни: під час бойової підготовки, на господарських роботах, у передвихідні й вихідні дні, у вечірній час і вночі тощо; дані про порушення військової дисципліни за певний період часу та ін.).
3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.
4. Згрупування цих порушень за видами та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі;
Щодо кожного порушення заступник командира з виховної роботи робить пропозиції для прийняття рішення командиром. До них можуть належати:
- визначення важкості даного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення);
- встановлення причин (причини) проступку, у тому числі психологічних: неуважність, емоційна нестійкість, соціальна несумісність та ін.;
- отримання відповідей на такі запитання: За яких умов порушення можна було б уникнути? На кому лежить провина за те, що воно не попереджене? Які недоліки в системі дисциплінарної практики виявило дане порушеня? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків проступку?
Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:
- характер правопорушень у підрозділі;
- категорії військовослужбовців, які їх допустили;
- обставини, за яких скоєно порушення дисципліни або провину, пов'язану з нечітким виконанням вимог статутів, наказів вищих командирів (начальників);
- причини, які призвели до того чи іншого порушення;
- основних винуватців порушень;
- конкретних військовослужбовців або причин, що сприяли даному порушенню.
5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.
На основі висновків командир:
- намічає комплекс додаткових заходів щодо запобігання подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;
- доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм завдання та спільно із заступником з виховної роботи мобілізує актив підрозділу на їх виконання;
- здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю запланованих заходів.
Після здійснення охарактеризованих вище заходів командир оцінює стан військової дисципліни, керуючись військовими статутами та іншим законодавством України, вимогами Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.
Військова дисципліна оцінюється:
"задовільно", якщо:
- командування підрозділу повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;
- немає фактів приховування злочинів і проступків;
- своєчасно вживаються законні заходи щодо осіб, які скоїли правопорушення;
- недопущено зловживань владою, незаконних рішень і дій з боку командирів;
- відсутні злочини і проступки, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;
- військовий підрозділ (частина) керований, знаходиться у боєготовності, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;
"незадовільно", якщо:
- стан військової дисципліни не дозволяє вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом;
- морально-психологічна обстановка у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;
- мають місце факти приховування правопорушень. Зокрема, злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені статтею 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи чи незаконно закрив її та не повідомив військового прокурора про прийняте рішення;
- виявлено факти правопорушень під час перевірки, які не було розкрито командуванням підрозділу;
- у роті (батареї) не виконано вимоги на оцінку "задовільно";
- у батальйоні (дивізіоні) у двох або більше ротах (батареях) чи в штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється "незадовільно".
6. Завершальний етап аналізу стану військової дисципліни – це виступ командира (заступника командира з виховної роботи) перед особовим складом підрозділу. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді "Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень і шляхи її зміцнення" акцентує увагу на таких аспектах:
- наголошує, як у цілому особовим складом виконуються вимоги Міністра оборони, інших старших командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни і поліпшення служби військ;
- нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень і який вплив зробила дисциплінованість особового складу на їх розв'язання;
- відзначає тих військовослужбовців, які позитивно проявили себе при виконанні цих завдань, і позитивно характеризує їх дії;
- оголошує кількість заохочень, отриману особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що й ким їх було відмічено;
- аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), допущені особовим складом (називає конкретні порушення, визначає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється "незадовільно";
- порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і зробить висновок про поліпшення чи погіршення стану військової дисципліни в роті;
- показує, як впливають порушення військової дисципліни на виконання ротою бойових, навчально-бойових і повсякденних завдань;
- аналізує роботу щодо зміцнення військової дисципліни, проведену в роті посадовими особами, та ознайомлює їх з результатами;
- визначає кращі відділення і взводи в роті за станом військової дисципліни;
- називає ті відділення і взводи в роті, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;
- визначає місця відділень і взводів у роті за станом військової дисципліни;
- формулює висновок про загальний морально-психологічний стан у роті та в окремих відділеннях і взводах, які потребують особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;
- визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, поліпшення морально-психологічного стану особового складу роти.
Наприкінці підведення підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися та накласти стягнення на порушників.
Командири, заступники командирів з виховної роботи аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у наступні терміни:
командир підрозділу (батальйон, дивізіон, рота, батарея) – щотижнево;
командир взводу, відділення – щоденно.
Підведення підсумків стану військової дисципліни проводяться:
командирами відділень з кожним солдатом;
командирами взводів із особовим складом взводу і окремо з сержантами (старшинами), командирами відділень, яким ставить задачу на наступну добу, визначає місце за рейтингом кожного відділення;
командирами рот із особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з командирами взводів із визначенням рейтингу між відділеннями роти і взводами;
командирами батальйонів із особовим складом батальйону на загальних зборах та окремо з командирами рот з визначенням рейтингу між взводами і ротами батальйону;
Отже, аналіз стану військової дисципліни є невід’ємною складовою морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку, дозволяє виявляти негативні тенденції в життєдіяльності підрозділу, своєчасно приймати заходи щодо усунення умов скоєння злочинів та правопорушень.
Методика аналізу дисциплінарного проступку
Ця методика вміщує такі етапи діяльності:
1. Складання об'єктивної характеристики проступку та обставин його скоєння
2. Підготовка до всебічного вивчення проступку.
3. Морально-психологічна характеристика проступку. Вона включає вивчення мотиву та ступеня провини, обставин, які пом'якшують або збільшують провину.
4. Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього.
Також виявляється внутрішня реакція військовослужбовця на скоєний ним проступок, яка може мати такі форми: задоволеність досягненням поставленої цілі та отриманого результату, каяття, докори совісті, почуття сорому, провини й жалю, надмірно емоційна реакція (страждання, переживання безповоротності вчиненого, страх перед покаранням).
Колективно-групова реакція на проступок може набути таких форм: осудження особовим складом; байдужості; його не помічають; спостерігаються ознаки співчуття, жалю; підвищення внутрішньо-колективного статусу військовослужбовця; є прикладом для інших, провокує аналогічні або інші порушення дисципліни.
Наприкінці робляться загальні висновки щодо проступку і визначається:
мотив проступку;
його фактори;
міра вини самого військовослужбовця;
міра покарання або іншого виховного впливу;
ступінь усвідомлення військовослужбовцем свої вини;
заходи подальшої виховної роботи з винуватцем.
У мотивації протиправної поведінки військовослужбовців можуть мати місце мотиви імпульсивного і ситуаційного характеру, показного самоствердження, групової поведінки, а також мотиви, зумовлені користолюбством, вигодою, помстою.
Розрізняють три групи факторів, які впливають на протиправну поведінку військовослужбовців: соціальні; психічні; біологічні.
Головну роль серед соціальних факторів, що впливають на формування особистості військовослужбовця правопорушника, відіграють сім'я і соціально-негативне зовнішнє оточення. Домінуючі інтереси та ідеали юнаків, що складаються під впливом негативного сімейного і зовнішнього мікросередовища, часто вступають у протиріччя з етичними і правовими нормами суспільства, а в умовах армії проявляються у вигляді правопорушень, недотримання норм статутів.
До психічних факторів, які впливають на формування поведінки військовослужбовця правопорушника, слід зарахувати особливості характеру та інші індивідуально-психічні прояви воїна, коли в нього виявляється менша стійкість до несприятливого впливу специфічних соціальних факторів, а також безпосереднього оточення.
Біологічні особливості особистості самі по собі не породжують злочинності, але впливають на динаміку поведінки людини. У певних умовах, коли тривалий час немає можливості задовольняти важливі біологічні потреби, відбувається їх актуалізація з подальшим формуванням пошукової поведінки, спрямованої на задоволення цих потреб. Ця поведінка може мати протиправний характер.
Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:
Командир відділення (розрахунку, екіпажу):
- список особового складу відділення, розрахунку, екіпажу;
- соціально-демографічні дані на кожного військовослужбовця;
- відомості про кількість заохочень і стягнень у кожного з них.
Командир взводу:
- щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу;
- список особового складу взводу;
- відомості про заохочення і стягнення, застосовані до особового складу взводу (вони відображаються в службовій картці військовослужбовця);
- соціально-демографічні дані особового складу взводу;
- журнал обліку порушень військової дисципліни та громадського порядку особовим складом взводу, які не мають складу злочину;
- протоколи загальних зборів взводу;
- список порушників військової дисципліни;
- списки ознайомлення особового складу із заходами безпеки при поводженні з технікою та зброєю, отруйними речовинами;
- списки доведення (під розпис) положень статей закону про кримінальну відповідальність (за самовільну відлучку, самовільне залишення частини, дезертирство, непокору, погрозу начальникові, порушення статутних правил взаємовідносин, зґвалтування, про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі).
Заступник командира роти з виховної роботи:
- план виховної роботи зі звітними матеріалами;
- щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами;
- список порушників військової дисципліни, повні дані по них, а також матеріали адміністративних розслідувань;
- соціально-демографічні дані про солдат, сержантів, прапорщиків і офіцерів роти, характеристику на кожного військовослужбовця підрозділу;
- матеріали аналізу результатів військової дисципліни в роті за кожний тиждень та заходи щодо її зміцнення;
- облік порушень військової дисципліни й громадського порядку, скоєних офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти, які не мають складу злочину;
- службові картки;
- облік оцінок кожного військовослужбовця роти за особисту дисциплінованість;
- список активу й матеріали роботи з ним;
- відомості про дисциплінарну практику офіцерів і сержантів роти.