- •Формування державності у східних слов'ян.
- •Суспільний лад Київської Русі.
- •Державний лад Київської Русі.
- •Джерела права Київської Русі та їх характеристика.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською' Правдою.
- •Характер та особливості судового процесу в Київській державі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його історичне значення.
- •Особливості суспільного ладу Галипько-Волинського князівства.
- •Характеристика дер-но-прав-го розвитку Галицько-Волинського князівства.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Суспільний устрій Великого князівства Литовського.
- •Органи влади та управління на українських землях в період хіу-хуі ст.Ст.
- •Литовські статути та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судовий процес за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ. Її організація і роль в історії України.
- •Апарат управління Запорізької Січі.
- •Формування Укр-кої держави в роки народно-визвольної війни 1648-1654рр.
- •Приєднання України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище України за Березневими статтями 1654 року.
- •Механізм Гетьмансько-Козацької держави.
- •Судові органи Гетьманщини.
- •Конституція п.Орлика 1710р.: структура, зміст і значення.
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року, їх структура і зміст.
- •Цивільне право за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Кримінальне право за Правами, за якими судиться малорос-ий народ 1743р
- •Процесуальн право за Правами, за якими судится малорос-кий народ 1743р
- •Звід законів Російської імперії та його поширення в Україні.
- •Уложення про покарання кримінальні та виправні, його редакції і характеристика
- •Декабристський рух в у-ні: таємні організації та їх держ.-правові; програми.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Україні.
- •Зміни в суспільному устрої України після селянської реформи.
- •Земська реформа 1864 року в Україні.
- •Міська реформа 1870 року в Україні.
- •Судові статути 1864р. Їх зміст та історичне значення.
- •Судові органи за реформою 1864 року.
- •Особливості проведення судової реформи 1864 року в Україні
- •Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •Загарбання західноукр-ких земель Австрією та його юридичне оформлення.
- •Апарат управління Галичиною (1772-1848рр.).
- •Галицьке намісництво, його структура і діяльність.
- •Крайова конст. Для Галичини 1850р, причини видання та основні положеня.
- •Галицький крайовий сейм, порядок формування, склад і компетенція.
- •Утворення Австро-Угорської монархії.
- •Австрійська конституція 1867 року та її характеристика.
- •Застосування кодексів австрійського права в Галичині і Буковині.
- •Основні закони Російської імперії 1906р. І зміни в державному правлінні.
- •Адміністративне законодавство 1905-1906 років та його характеристика.
- •Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні.
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •Конституція унр 1918 року. Її структура, зміст та історичне значення.
- •Українська гетьманська держава 1918 року.
- •Дер жав ний лад і право Директорії.
- •Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •Організація і структура державного апарату зунр.
- •Об'єднання зунр і унр в єдиній соборній Українській державі.
- •Утворення Української радянської держави.
- •Конституція урср 1919 року, її структура ї зміст.
- •Утворення Союзу рср та роль України в цьому процесі.
- •Державно-правовий статус України за конституцією срср 1924 року.
- •Конституція урср 1929 року, її структура і зміст.
- •Перебудова держ. Апарату і демократиз. Виборчої сист. За Конституцією урср 1937р
- •Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984рр.
- •Проголошення самостійності Карпатської України з 1938-1939рр.
- •Апарат управління Західною Україною в складі Польщі (1921-1939рр.).
- •Входження Західної України до складу урср.
- •Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •Входження Північної Буковини до складу урср.
- •Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •Розчленуваня території у. І встановленя окупаційного режиму в період іі св.
- •Соціально-політичне становище Закарпаття в складі Чехословаччини.
- •Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави.
- •Структура, основні положення і значення Конституції України 1996 року.
Характеристика дер-но-прав-го розвитку Галицько-Волинського князівства.
Галицько-Волинська держава мала розвинену державну організацію. Тут раніше, ніж в інших руських землях, виникло двірсько-вотчинне управління. В системі цього управління провідне місце посідав дворецький, який заступав князя в управлінні, війську, суді. В його обов’язок входило також супроводжувати князя під час його поїздок за межі князівства.
В системі адміністративного управління територія князівства поділялася на воєводства і волості, які очолювали відповідно воєводи і волостелі. Воєвод і волостелів призначав князь. У межах своєї компетенції вони володіли адміністративними, військовими та судовими повноваженнями.
Містами управляли тисяцькі та посадники, яких також призначав князь. Вони стежили за збиранням з населення податків. Усі названі посадові особи мали в своєму розпорядженні допоміжний адміністративний персонал. Місцеве управління будувалося за системою «кормління». В общинах обиралися старости, які відали адміністративними та дрібними судовими справами.
Органами влади в Галицько-Волинській державі були князь, боярська Рада й віче. Верховна влада належала князю. Він приймав законодавчі акти, мав право вищого суду, здійснював центральне управління державою. Князь очолював військо, керував зовнішньополітичними відносинами, у його віданні було збирання податків, карбування монети тощо. Авторитет великих князів підтримували королівські титули, якими їх іменували папа римський та правителі європейських держав.
Боярська рада збиралася з ініціативи самого боярства, часом і за вимогою князя. Але князь не мав права скликати Боярську раду проти волі бояр. В Галицько-Волинському князівстві, як і в інших землях Русі, існувало віче. Але воно не отримало тут великого впливу на політичне життя, не мало чітко визначеної компетенції та регламенту роботи.
Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
1340 року литовський князь Ольгерд проголосив, що вся Русь повинна належати литовцям. У 1362 р. литовці зайняли Київ і рушили на Поділля, завдали нищівної поразки Золотій Орді. В той час до Литви відійшла приблизно половина земель Київської Русі. Велике князівство Литовське стало найбільшим у Європі.
Державний устрій Великого князівства багато в чому був схожий на устрій Київської Русі. Влада концентрувалася в руках Великого князя династії Гедиміновичів. Місцева адміністрація складалася з удільних князів, а з XV ст. - з державних намісників. При Великому князі діяла так звана «Пані-Рада». Спочатку це був лише консультативний орган, а з 1492 р. її роль посилюється. До неї входили удільні князі, намісники, ієрархи католицької та православної церков.
Залежність українських земель від центру полягала головним чином у тому, що вони повинні були платити великому князеві литовському данину - так звану «поданщину» і брати участь у військових походах.
Так, Великим князем вводиться інститут намісництва. Місцеві руські князі поступово втрачали свою самостійність, а їх землі передавалися в управління великокняжих намісників. Разом з цими процесами великі князі литовські починають втручатися і у внутрішні справи українських земель. Це пов’язано з закінченням процесу об’єднання українських князівств навколо єдиного центру. В цей час майже вся повнота влади в державі опинилася в руках шляхти Великого князівства Литовського.