- •Формування державності у східних слов'ян.
- •Суспільний лад Київської Русі.
- •Державний лад Київської Русі.
- •Джерела права Київської Русі та їх характеристика.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською' Правдою.
- •Характер та особливості судового процесу в Київській державі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його історичне значення.
- •Особливості суспільного ладу Галипько-Волинського князівства.
- •Характеристика дер-но-прав-го розвитку Галицько-Волинського князівства.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Суспільний устрій Великого князівства Литовського.
- •Органи влади та управління на українських землях в період хіу-хуі ст.Ст.
- •Литовські статути та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судовий процес за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ. Її організація і роль в історії України.
- •Апарат управління Запорізької Січі.
- •Формування Укр-кої держави в роки народно-визвольної війни 1648-1654рр.
- •Приєднання України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище України за Березневими статтями 1654 року.
- •Механізм Гетьмансько-Козацької держави.
- •Судові органи Гетьманщини.
- •Конституція п.Орлика 1710р.: структура, зміст і значення.
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року, їх структура і зміст.
- •Цивільне право за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Кримінальне право за Правами, за якими судиться малорос-ий народ 1743р
- •Процесуальн право за Правами, за якими судится малорос-кий народ 1743р
- •Звід законів Російської імперії та його поширення в Україні.
- •Уложення про покарання кримінальні та виправні, його редакції і характеристика
- •Декабристський рух в у-ні: таємні організації та їх держ.-правові; програми.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Україні.
- •Зміни в суспільному устрої України після селянської реформи.
- •Земська реформа 1864 року в Україні.
- •Міська реформа 1870 року в Україні.
- •Судові статути 1864р. Їх зміст та історичне значення.
- •Судові органи за реформою 1864 року.
- •Особливості проведення судової реформи 1864 року в Україні
- •Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •Загарбання західноукр-ких земель Австрією та його юридичне оформлення.
- •Апарат управління Галичиною (1772-1848рр.).
- •Галицьке намісництво, його структура і діяльність.
- •Крайова конст. Для Галичини 1850р, причини видання та основні положеня.
- •Галицький крайовий сейм, порядок формування, склад і компетенція.
- •Утворення Австро-Угорської монархії.
- •Австрійська конституція 1867 року та її характеристика.
- •Застосування кодексів австрійського права в Галичині і Буковині.
- •Основні закони Російської імперії 1906р. І зміни в державному правлінні.
- •Адміністративне законодавство 1905-1906 років та його характеристика.
- •Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні.
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •Конституція унр 1918 року. Її структура, зміст та історичне значення.
- •Українська гетьманська держава 1918 року.
- •Дер жав ний лад і право Директорії.
- •Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •Організація і структура державного апарату зунр.
- •Об'єднання зунр і унр в єдиній соборній Українській державі.
- •Утворення Української радянської держави.
- •Конституція урср 1919 року, її структура ї зміст.
- •Утворення Союзу рср та роль України в цьому процесі.
- •Державно-правовий статус України за конституцією срср 1924 року.
- •Конституція урср 1929 року, її структура і зміст.
- •Перебудова держ. Апарату і демократиз. Виборчої сист. За Конституцією урср 1937р
- •Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984рр.
- •Проголошення самостійності Карпатської України з 1938-1939рр.
- •Апарат управління Західною Україною в складі Польщі (1921-1939рр.).
- •Входження Західної України до складу урср.
- •Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •Входження Північної Буковини до складу урср.
- •Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •Розчленуваня території у. І встановленя окупаційного режиму в період іі св.
- •Соціально-політичне становище Закарпаття в складі Чехословаччини.
- •Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави.
- •Структура, основні положення і значення Конституції України 1996 року.
Державний лад Київської Русі.
За формою правління Київська Русь склалася як ранньофеодальна монархія. На чолі держави стояв Великий князь. Великі князі зосереджували законодавчу й виконавчу владу, мали судові функції. Порядок успадкування престолу в Київській Русі не регулювався нормами права.
Функції Великого князя: організація військової дружини і військових походів; організація охорони кордонів держави; зовнішні стосунки з іншими державами; укладання міжнародних угод; законодавчі функції; керування адміністрацією і князівським судом. Князь збирав також податки з населення, судові збори та кримінальні штрафи, мав вплив на справи церкви.
В період феодальної роздробленості особливе значення в системі князівської влади мали князівські з’їзди, де з тих або тих питань князі складали поміж собою відповідні їхнім інтересам договори.
Органом влади в Київській Русі була боярська Дума. Це рада князів з боярами. Завданням боярської Думи було приймати рішення з питань, що торкалися державного управління.
Верховним народним органом, який вирішував з давніх-давен долю народу і зберігся з часів родоплемінного ладу, було віче. В основу взаємовідносин між народом та князем покладався договір - ряд, який укладало з князем віче. Основною вимогою віча князеві було - «не ображати народу».
Найближчими помічниками князя були призначені ним урядовці - тиуни. Тиуни виконували різні доручення князя, а також керували господарством, мали судові функції.
Для бояр обов’язкової, примусової служби в Київській Русі не було. Кожен боярин, дружинник, кожна службова людина мали право по своїй волі покинути службу.
На місцях центральне управління представляли посадники. Делегуючи посадникам широкі права, київські князі одночасно встановлювали й певні обмеження. Так, посадники не мали права власності на землю, яка надавалася їм великими князями за службу в користування.
Джерела права Київської Русі та їх характеристика.
В умовах первіснообщинного ладу у східних слов'ян існували звичаї, що регулювали поведінку | людей. Згадку про такі звичаї до утворення Давньоруської держави можна знайти у літописах і повідомленнях зарубіжних авторів.
Звичайно, розвиток звичаєвого права був органічно пов'язаний з державою, що формувалася.
У IX-X ст. на Русі, певно, існувала система норм усного звичаєвого права. Частина цих норм, на жаль, не зафіксована у збірниках права й літописах, котрі були складені ще у XI-XII ст., і тому не дійшла до нас.
Русько-візантійські договори 911, 944 і 971 pp., які свідчать про високий міжнародний авторитет Давньоруської держави, Значна увага в них приділялася регулюванню торговельних відносин, визначенню прав, якими користувалися руські купці у Візантії. Водночас русько-візантійські договори чітко фіксують правове становище і привілеї феодалів.
Законодавча діяльність великих князів була досить активною і що на початку X ст. на Русі вже існував правовий кодекс («Закон русский» або «Устав и закон русский») - прототип пізнішого збірника права - Руської Правди.
Упорядкування збірників права («уставов»), що призначалися для здійснення судочинства, здійснювала також княгиня Ольга, яка, за свідченням літопису, вводила «устави» й «уроки».
У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність князів, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і створенню нових правових норм.
Руська Правда не тільки розкриває процес становлення права. Вона сама є визначною пам'яткою права Київської Русі, з якої починає своє існування більшість даних про його зміст. Текст Руської Правди знаходимо в літописах, а також у пізніших юридичних збірниках
На розвиток права Київської Русі певний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати різноманітні норми канонічного права, передусім візантійського. До такого роду пам'яток права належать Єклога, Прохірон,
Статут великого князя Ярослава Мудрого став наступною сходинкою у письмовому оформленні прав давньоруської церкви. У ньому йдеться про укладення і реєстрацію шлюбу, взаємні стосунки в сім'ї, відносини церковного кліру із зовнішнім світом.