
- •Формули відносні величини
- •Вид середньої та формули розрахунку залежно від степеня
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Розрахункові формули граничної помилки для простого випадкового та механічного відбору
- •Розрахункові формули граничної помилки для розшарованого відбору
- •Розрахункові формули граничної помилки для серійного відбору
- •Показники динамічного ряду
Розрахункові формули граничної помилки для простого випадкового та механічного відбору
Умови |
Схема відбору |
|
Повторна вибірка |
Безповторна вибірка |
|
Для середньої, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для частки, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для частки, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≤ 150 |
|
|
Для частки, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≤ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≤ 150 |
|
|
Для частки, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≤ 150 |
|
|
Розрахункові формули граничної помилки для розшарованого відбору
Умови |
Схема відбору |
|
Повторна вибірка |
Безповторна вибірка |
|
Для середньої, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка велика (n ≥ 30), та N ≤ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (n < 30), та N ≤ 150 |
|
|
Розрахункові формули граничної помилки для серійного відбору
Умови |
Схема відбору |
|
Повторна вибірка |
Безповторна вибірка |
|
Для середньої, якщо вибірка велика (s ≥ 30), та S ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (s < 30), та S ≥ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка велика (s ≥ 30), та S ≤ 150 |
|
|
Для середньої, якщо вибірка мала (s < 30), та S ≤ 150 |
|
|
Показники динамічного ряду
Показник |
Абсолютний приріст |
Темп зростання |
Темп приросту |
Абсолютне значення одного проценту приросту |
Базисний |
|
|
|
|
Ланцюговий |
|
|
|
|
де
- рівень динамічного ряду відносно
конкретного моменту або інтервалу часу;
-
попередній рівень динамічного ряду;
-
базисний рівень динамічного ряду.
Індивідуальний індекс цін , фізичного обсягу та доходу:
,
,
де р1 – ціна одиниці продукції в поточному (звітному) періоді
р0 – ціна одиниці продукції в базовому періоді.
Для визначення зміни товарообігу в поточному періоді порівняно з базисним слід скористатися таким індексом:
,
де p1q1 – товарообіг окремих видів товарів у поточному періоді
p0q0 – товарообіг окремих видів товарів у базисному періоді.
Абсолютна зміна товарообігу за рахунок зміни обох факторів обчислюється за формулою:
pq = p1q1 – p0q0 ,
де p1q1 – товарообіг (або вартість виготовленої продукції) у поточному періоді
p0q0 – товарообіг (або вартість виготовленої продукції) у базисному періоді.
У 1864 році німецький економіст
Е. Ласпейрес запропонував для обчилення
індексу цін таку формулу:
,
де p1 – ціна окремих видів товару в поточному періоді;
q0 – обсяг проданих товарів окремих видів у базовому періоді;
p0 – ціна окремих видів товару в базовому періоді.
Через десять років, у 1874 році інший німецький економіст Г. Пааше запропонував для обчислення індексу цін таку формулу:
,
де p1 – ціна окремих видів товару в поточному періоді;
q1 – обсяг проданих товарів окремих видів у поточному періоді;
p0 – ціна окремих видів товару в базовому періоді.
Якщо в розпорядженні дослідника є дані про ціну та обсяги реалізованої продукції лише за якийсь один період, базисний чи поточний, та відповідні індивідуальні індекси, використовуються середньозважені індекси:
.
.
Коли треба оцінити зміни середнього рівня того чи іншого явища, використовують індекси середніх величин (змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень):
:
,
=
:
,
=
:
.
де – значення середньої величини у поточному (звітному) періоді;
– значення середньої величини у базовому періоді.
– умовна середня величина.
Ідеальний індекс Фішера:
Індекс цін Еджворта–Маршала:
Кореляційне відношення обчислюється за формулою:
,
де
–
міжгрупова дисперсія, яка вимірює
варіацію результативної ознаки у
за рахунок впливу тільки групувальної
ознаки х
–
загальна дисперсія, яка вимірює варіацію
результативної ознаки у, зумовлену
впливом усіх можливих факторів.
Коефіцієнт збігу знаків обчислюється за формулою
,
де a – кількість знаків, що збіглися;
b – кількість знаків, що не збіглися.
Коефіцієнт кореляції рангів Спірмена обчислюється за формулою
,
де
- ранги факторної ознаки;
-
ранги результативної ознаки;
n – обсяг кожної сукупності, що порівнюються (або число рівнів кожного з динамічних рядів, взаємозв’язок між якими потрібно встановити)