13.Які суттєві особливості теорії соціального реалізма е.Дюркгейца_

Теории Конта и Спенсера критиче­ски осмыслил и развил французский социо­лог Эмиль Дюркгейм. Он разработал теорию социального реализма, в которой доказал, что природу социальных явлений следует объяс­нять с помощью социальных, а не психоло­гических факторов; что исходным моментом в анализе поведения людей является обще­ство как система взаимодействий индивидов, социальных групп и соответствующих соци­альных институтов; что непосредственная и более широкая социальная среда играют большую роль.

Французький учений Еміль Дюркгейм виробив новий соціологічний підхід, який полягав у розумінні суспільства як соціальної реальності, що складається із сукупності соціальних фактів. Вивчення цих фактів, на його думку, і є предметом соціо­логії.

Головне в теорії суспільства Е. Дюркгейма – соціологізм, який грунтується на визнанні первинності соціальної реальності, її авто­номності, специфічності та підпорядкованості в ній індивідів. Основ­ними принципами «соціологізму» є об'єктивний науковий підхід до соціальних явищ та процесів, намагання пояснити соціальне, вихо­дячи з його сутності. У зв'язку з цим біологічний і психологічний підходи Дюркгейм відкидав.

Основні принципи соціологічного методу Е. Дюркгейма:

1) розгляд соціальних фактів як таких, що існують об'єктивно, незалежно від людини;

2) вираження суспільної свідомості об'єктивними, не залежни­ми від суб'єкта показниками (поведінка людей, діяльність органі­зацій);

3) аналіз причинної залежності соціальних явищ від їхнього се­редовища;

4) постійне порівнювання в ході дослідження пояснювальних соціальних фактів, а отже, перетворення соціології на порівняльну науку.

14.Які суттєві особливості теорії соціальної еволюції г.Сненсера 1

Одним из основателей социологии является английский учёный Г. Спенсер, который жил в XIX веке. Он был одним из самых ярких представителей натуралистической ориентации в социологии. Одним из важнейших методологических принципов, который Спенсер развил своей социологической системе эволюционизм. Эволюция – это универсальный процесс, одинаково объясняющий все изменения как в природе, так и в обществе. Также эволюцией, по мнению Спенсера, можно назвать интеграцию материи. Эволюция переводит материю из неопределённой бессвязной однородности в определённую связную однородность, т.е. социальное целое – общество. Социальную эволюцию Спенсер рассматривает, как многолетний процесс. Объективным критерием процесса эволюции он считал степень дифференциации и интегрированности того или иного явления.

В своей теории социальной эволюции Спенсер выделяет следующие основные моменты: переход от простого к сложному (интеграция); переход от однородного к раз­нородному (дифференциация) и переход от неопределенного к определенному (возра­стание порядка). Социальная эволюция, по Г. Спенсеру, объективно обусловлена потреб­ностями и интересами людей. Однако каж­дый гражданин должен себя воспринимать не только субъективно (с точки зрения своих желаний и стремлений}, но и объективно (как «одну из многочисленных общественных единиц»), действуя в направлении улучше­ния социальной жизни. При этом оказыва­ются необходимыми как эгоистические, так и альтруистические действия людей.