- •1. Вклад Вебера в развитие социологии
- •2. Сущость символического интеракционизма Мида
- •3. Сущность теории Тофлеров
- •3.Зазначте вклад а.Тофлера у розвиток соціології.
- •4.Зазначте вклад е.Гофмана у розвиток соціології.
- •5. Вклад Дюркгейма в развитие соц-гии
- •5. У чому полягає внесок е.Дюркгейма в розвиток соціології?
- •6. Вклад Мальтуса в развитие соц-гии
- •7. Вклад Спенсера в развитие соц-гии
- •7. Внесок г. Спенсера в розвиток соціології.
- •8. Сущность символического интеракционизма Мида
- •20. Сущость символического интеракционизма Мида
- •9. У чому полягає внесок о.Конта в розвиток соціології?
- •10. Сущность теории Тофлеров
- •11. Сущность теории соц-и. Драматургии Гоффмана
- •12. Які суттєві особливості концепції ідеальних типів Вебера
- •13.Які суттєві особливості теорії соціального реалізма е.Дюркгейца_
- •14.Які суттєві особливості теорії соціальної еволюції г.Сненсера 1
- •15.Яхі суттєві особливості теорії народонаселення т.Мальтуса
- •16.Які суттєві особливості протосоціологічного періоду розвитку соціології
- •17. Обґрунтуйте значення протосоціологічного періоду у розвитку соціології як науки
- •18 У чому заключається сутність «великий основной закон интеллектуальной эволюции человечества».
- •19.Які суттєві особливості органічної школи в соціології (представник г.Спенсер)
- •20.Які суттєві особливості матеріалістичного вчення про суспільство к.Маркса
- •21.Визначте вклад т.Парсонса у розвиток соціології
- •22.Вкажіть принципові відмінності, у соціологічних підходах до вирішення питання про взаємозв'язок особистості і суспільства
- •23.Які суттєві особливості теорії соціальної стратифікації.
- •24.Які суттєві особливості теологічної, метафізичної та наукової стадії розвитку людства.
- •25.Які суттєві особливості еволюційного підходу до стратифікації
- •26.Які сутгєві особливості функціонального підходу до стратифікації
- •27.Які сутгєві особливості конфліктного підходу до стратифікації
- •28.Порівняйте основні гіпотези виникнення суспільства.
- •29.Визначте суттєві особливості соціологічної думки в Україні
- •30.У чому заключається сутність цілераціональної, ціннісно-раціональної, традиційної та афективної дії за м.Вебером. Наведіть приклади,
- •31. Сущность наблюдения
- •32.Поясніть, у чому різниця між «відкритими» і «закритими» питаннями, які використовуються при опитуванні
- •33.Вкажіть принципові відмінності аналізу документів від інших методів збору соціологічної інформації
- •34. Сравните понятия содержательные и функциональные вопросы
- •35. Сравните кол-ные кач-ные исследования
- •36.Наведіть приклади соціологічних досліджень на мікрорівні (наприклад, на рівні
- •Підприємства) та на макрорівні (на рівні держави).
- •З7. Порівняйте «функціонально-психологічні»і «контактні» питання, що використовуються при опитуванні. Виділіть суттєві відмінності..
- •З8.Поясніть, у чому різниця між змістовними і функціональними питаннями.
- •41. Поясніть, у чому різниця між методом і методологією дослідження
- •42.Поясніть, у чому різниця між генеральною сукупністю і вибірковою сукупністю
- •43. Виділіть складові елементи анкети
- •43. Виділіть складові елементи анкети
- •44.Порівняйте методи інтерв'ю і анкетування. Наведіть приклади, у яких випадках необхідно віддати перевагу інтерв'ю.
- •45.Порівняйте методи інтерв'ю і анкетування. Наведіть приклади, у яких випадках необхідно віддати перевагу анкетуванню.
- •46.Використовуючи рис, визначте етапи соціологічного дослідження, яких не вистачає, дайте їх характеристику
- •54.Чим викликана необхідність виділення соціології молоді і
- •55.Поясніть, як пов'язана політична сфера з усіма іншими соціальними сферами(економічною, соціокультурною тощо)
- •56. Обґрунтуйте значення соціології релігії.
- •57.Складіть перелік основних функцій сім'ї в сучасному суспільстві?
- •58.У чому заключається сутність соціології політики.
- •59. Сущность соц-гии конфликта
- •60.Складіть перелік основних видів конфліктів, наведіть приклади.
- •61.Чим викликана необхідність виокремлення соціології культури в окрему науку.
- •62.Виділіть складові елементи культури
- •63.Оцініть перспективи розвитку культури в Україні
- •64.Порівняйте поняття «релігія» і «атеїзм».
- •65.Порівняйте поняття «людина» і «особистість».
- •65. Порівняйте поняття «людина» і «особистість».
- •66.Порівняйте поняття «особистість » і «індивідуальність».
- •67.Порівняйте поняття «афективна дія» і «традиційна дія».
- •68.Порівняйте поняття «індивід» і «індивідуальність».
- •69.Порівняйте поняття «цілераціональна дія» і «ціннісно-раціональна дія».
- •70. Порівняйте поняття «людина» і «індивід».
- •71 .У чому різниця між «моральністю» і «релігіозністю»
- •72.Порівняйте поняття «соціальна статика» і «соціальна динаміка».
- •73. Поясніть, у чому різниця між базисним і модальним типом особистості
- •74.Поясніть, у чому різниця між ідеальним і модальним типом особистості
- •75.Поясніть, у чому різниця між базисним і ідеальним типом особистості
- •76. Порівняйте поняття „соціалізація" та „інтеріорізація"
- •77.Порівняйте поняття „десоціалізація." і „ресоціализація"
- •78.У чому заключається сутність розвитку особистості.
- •79.Від чого залежить соціальна адаптація
- •80.Чим викликана необхідність виникнення соціології як науки.
- •81. Складіть перелік основних функцій соціології, визначте їх суттєві особливості
- •82.Визначте, у чому заключається сутність механізму соціалізації особистості
- •83.Вкажіть принципові відмінності соціології від інших гуманітарних наук.
- •84.Наведіть приклади соціальних інститутів.
- •85. Обґрунтуйте необхідність соціалізації особистості.
- •Значение учебной дисциплины «Соц-гия» в вузе
- •34. Сравните понятия содержательные и функциональные вопросы
- •68.Порівняйте поняття «індивід» і «індивідуальність».
5. У чому полягає внесок е.Дюркгейма в розвиток соціології?
Французький учений Еміль Дюркгейм виробив новий соціологічний підхід, який полягав у розумінні суспільства як соціальної реальності, що складається із сукупності соціальних фактів. Вивчення цих фактів, на його думку, і є предметом соціології.
Головне в теорії суспільства Е. Дюркгейма – соціологізм, який грунтується на визнанні первинності соціальної реальності, її автономності, специфічності та підпорядкованості в ній індивідів. Основними принципами «соціологізму» є об'єктивний науковий підхід до соціальних явищ та процесів, намагання пояснити соціальне, виходячи з його сутності. У зв'язку з цим біологічний і психологічний підходи Дюркгейм відкидав.
Основні принципи соціологічного методу Е. Дюркгейма:
1) розгляд соціальних фактів як таких, що існують об'єктивно, незалежно від людини;
2) вираження суспільної свідомості об'єктивними, не залежними від суб'єкта показниками (поведінка людей, діяльність організацій);
3) аналіз причинної залежності соціальних явищ від їхнього середовища;
4) постійне порівнювання в ході дослідження пояснювальних соціальних фактів, а отже, перетворення соціології на порівняльну науку.
6. Вклад Мальтуса в развитие соц-гии
Сформировал з-н о народонаселении, кот. явл основой теории воспроизводства населения.
В живой природе все устроено таким образом, что число рождающихся особей всегда превышает допустимое с точки зрения имеющихся запасов пищи. Численность людей увеличивается по геом.прогрессии, а запасы продуктов питания по арифметической, следовательно, прир. стихии, эпидемии не зло, а благо.
Томас Мальтус (1766-1834) французский мыслитель пошел в историю наук благодаря теории «народонаселения». Суть теории: народонаселение увеличивается, но тем же законам, но которым развивается животный и растительный мир, а они имею способность к безграничному размножению. На базе статистики за 17-18 вв. США приходит к выводу, что население удваивается, через каждые 25 лет и растет в геометрической прогрессии, а средства существования в арифметической прогрессии (в то время существовал закон убывающего плодородия почвы). Отсюда люди сами виноваты в своей бедности, они быстро размножаются, общество порождает нищету.
7. Вклад Спенсера в развитие соц-гии
Последователем Конта, развившим его позитивистские установки, был английский ученый Герберт Спенсер. В своем основном труде «Система синтетической философии» он описал эволюцию природных и социальных явлений. Г. Спенсер является основателем органической школы в социологии. Суть его теории заключается в следующем: общество следует рассматривать, как единую систему взаимодействия природных, прежде всего биологических, и социальных факторов. Все стороны общественной жизни органично связаны между собой и не могут функционировать вне данной связи. Только в рамках целостного социально природного организма проявляется подлинное значение любого социального института и социальная роль каждого субъекта.
Г. Спенсер рассматривал общество как организм, развивающийся по естественным, главным образом, биологическим, законам. Он уподоблял общество живому биологическому организму
Обосновывая справедливость своих взглядов, Спенсер приводит следующие сравнения: правительство в государстве уподобляется мозгу человека, торговля — кровообращению, кровяные тельца — деньгам, телеграфные провода, несущие информацию,— нервной системе и т. д.
В своей теории социальной эволюции Спенсер выделяет следующие основные моменты: переход от простого к сложному (интеграция); переход от однородного к разнородному (дифференциация) и переход от неопределенного к определенному (возрастание порядка). Социальная эволюция, по Г. Спенсеру, объективно обусловлена потребностями и интересами людей. Однако каждый гражданин должен себя воспринимать не только субъективно (с точки зрения своих желаний и стремлений}, но и объективно (как «одну из многочисленных общественных единиц»), действуя в направлении улучшения социальной жизни. При этом оказываются необходимыми как эгоистические, так и альтруистические действия людей.
Так же. как и Конт, Спенсер изучал проблемы равновесия, гармонии и стабильности в обществе. Социальное равновесие ученый считал результатом приспособительных действий, гармонии интересов, а также компромиссов в действиях людей и социальных институтов. Равновесие — это сбалансированность во взаимоотношениях людей, которая выступает как фактор стабильности общества.
Процессом, обратным установлению социального равновесия, является распад общества. Предшествующий распаду упадок происходит под воздействием как внутренних, так и внешних причин. Распад начинается с прекращения эффективной деятельности государственных институтов — власти, армии, организаций; движению масс мешают единицы, прежде всего из числа политиков; растет беспорядок; правительство принимает нелепые решения и т. д. Как и выводы Конта, высказывания Спенсера актуальны и сейчас.
