Внутрішній туризм.
Внутрішній туризм передбачає поїздки людей у межах країни постійного проживання. Він, на відміну від міжнародного, не забезпечує надходження іноземної валюти, проте перерозподіляє грошові потоки між регіонами в середині країни, вносить пожвавлення в економічну кон'юнктуру, сприяє розвиткові туристичного господарства в цілому.
Внутрішній туризм має свої особливості, які роблять його надзвичайно популярним. Серед них:
використання національної грошової одиниці;
відсутність мовного бар'єру і ментальна близькість туриста до місцевого населення;
відсутність туристських формальностей, пов'язаних з перетином державного кордону.
Внутрішні туристичні поїздки часто дешевші за міжнародні, їх легше організувати, особливо самодіяльному туристові. Усе це призводить до того, що на внутрішній туризм припадає 80-90% загального обсягу подорожей у всьому світі. Так, у 1997 р. у межах країни постійного проживання мандрувало 4875 млн. осіб.
Проте таке співвідношення не характерне для України. У 2004 р. кількість як іноземних (15,6 млн.), так і зарубіжних (15,5 млн.) туристів мало не вдвічі перевищувала кількість українців, які подорожували всередині країни (8,1 млн.). Це можна пояснити тим, що туризм в Україні не перетворився на масове явище (масовий туризм тоді, коли не менше 50% населення старше 14 років хоча б один раз на рік вирушає в подорож). Розшарування доходів населення призводить до того, що більшість не може дозволити собі щорічну мандрівку, а ті, хто можуть, мають достатньо коштів для відпочинку за кордоном..
Іншою причиною такого співвідношення можуть бути відмінності в методиках статистичної оцінки міжнародного і внутрішнього туризму. Так, кількість українців, які подорожують усередині країни, обчислюється в закладах розміщення, тоді як облік іноземних і зарубіжних туристів в Україні ведеться на кордоні.
Незважаючи на деякі розходження, міжнародний і внутрішній туризм тісно пов'язані між собою. Вони, утворюючи попит на один і той самий комплекс послуг і товарів, доповнюють один одного, спільно використовують наявні рекреаційні ресурси й матеріально-технічну базу. Внутрішній туризм виступає свого роду каталізатором міжнародного туризму. Він сприяє освоєнню нових рекреаційних ресурсів і районів, створенню базової інфраструктури, підготовці фахівців, тим самим забезпечуючи умови для становлення міжнародного туризму.
Внутрішній туризм також слугує своєрідним "амортизатором" для індустрії подорожей у цілому. За умов скорочення обсягів міжнародного туризму, внутрішній туризм дозволяє послабити негативні наслідки недовантаженості матеріально-технічної бази підприємств гостинності іноземними відвідувачами.
Останнім часом намітилося деяке зближення міжнародного й внутрішнього туризму, що зумовлено спрощенням туристських формальностей. Позитивним прикладом цього є Об'єднана Європа.
Внутрішній і міжнародний туризм можуть по-різному сполучатися, утворюючи національний туризм і туризм у межах країни.
Національний туризм включає внутрішній і зарубіжний туризм, тобто охоплює усіх резидентів певної країни, які подорожують як у її межах, так і за кордоном.
Туризм у межах країни включає внутрішній та іноземний туризм. Він охоплює всіх резидентів певної країни, які подорожують в її межах, а також туристів, які приїздять із-за кордону.
За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяється на місцевий і далекий. Місцевий туризм передбачає організацію подорожей у межах свого рідного краю, а далекий - за його межами, в будь-якому районі країни.