- •Тема 1. Наукова організація праці студента 18
- •Частина і вступ до спеціальності "соціальна педагогіка"
- •1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові
- •1.2. Психологічні механізми засвоєння інформації
- •1.3. Основні етапи сприймання та осмислення навчальної інформації
- •1.4. Основні правила та прийоми запам'ятовування матеріалу
- •1.5. Забування та його профілактика
- •1.6. Основні правила конспектування
- •1.7. Режим індивідуальної праці та відпочинку студента
- •1.8. Планування студентом самостійної навчальної діяльності
- •2.1. Філософські аспекти соціалізації особистості
- •2.2. Нормативно-правова база соціалізації дітей і молоді
- •Тема 3. Актуальність соціальної роботи в Україні
- •Тема 4. Соціальне виховання як предмет соціальної педагогіки
- •Завдання для самостійної роботи студентів до практичних (семінарських) занять
- •Завдання до теми 1. Наукова організація праці студента
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •5.1. Особливості взаємодії особистості та соціуму
- •5.2. Структура і функції соціальної роботи з дітьми та молоддю
- •6.1. Соціальні центри та служби для молоді
- •6.2. Особливості соціалізації студентської молоді
Частина і вступ до спеціальності "соціальна педагогіка"
ВСТУП
Підготовка майбутніх фахівців до оволодіння спеціальністю "Соціальна педагогіка" охоплює широке коло теоретичних і практичних завдань щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Перехід України до більш прогресивної форми організації навчального процесу, який трансформується у кредитно-модульний, передбачає стимулювання підготовки як основи формування особистості майбутнього професіонала за рахунок:
усвідомлення цілей, проблем, потреб професійної діяльності та розуміння її сутності як сукупності вирішення адекватних професійних завдань;
оволодіння способами, методами, технологіями професійної діяльності;
вивчення соціально-виховного потенціалу різних соціальних інститутів.
Однією з форм організації кредитно-модульного навчання є модульне структурування навчальних дисциплін, що дає можливість виокремити групи фундаментальних питань, логічно і компактно поєднати їх в єдину адаптовану й відкриту систему знань, норм і цінностей.
Спираючись на аналіз науково-педагогічних джерел, модуль можна розглядати як одиницю змісту навчання, виокремлену і дидактично опрацьовану, спрямовану на досягнення певного рівня знань, норм та цінностей із визначеною системою контролю.
Під поняттям "навчальний модуль" мається на увазі навчальна дисципліна як відносно самостійна і цілісна частина реального навчально-виховного процесу, що поєднує змістові модулі, які забезпечують теоретичне викладення навчального матеріалу, і технологічні, які сприяють його засвоєнню шляхом проведення практичних (семінарських) занять із відповідною системою контролю.
Змістові модулі містять науково обґрунтований етичний навчальний матеріал, тестовий контроль щодо виявлення рівня його засвоєння і список використаної та рекомендованої літератури. Технологічні модулі включають добір завдань для самостійної роботи на практичних (семінарських) заняттях, інструкції щодо їх виконання, критерії та показники оцінювання виконаних завдань. Модульний підхід до побудови навчальних курсів стимулює самостійну форму навчання як з друкованими, так і з електронними джерелами інформації, що значно розширює та поглиблює кругозір студентів.
Модульне структурування навчальної дисципліни передбачає також більш прогресивну систему обліку успішності студентів. Сумарна модульно-рейтингова оцінка складається з результатів тестового опитування з теорії та завдань до кожної теми з урахуванням їх складності. Модуль вважається зарахованим, якщо кількість балів перевищує 70 % верхньої можливої межі.
Така система контролю стимулює повсякденну систематичну роботу студентів і виключає випадковість під час складання екзамену.
Мета навчального курсу — формування готовності студентів до оволодіння професійними знаннями та навичками соціального педагога (працівника) та розвиток їх професійно значущих рис, якостей, здатностей.
Змістові модулі сприяють засвоєнню студентами знань щодо:
наукової організації праці студента та її основних складових;
професійної характеристики соціального педагога і соціального працівника;
соціальних ролей у професійній діяльності;
особливостей соціальної роботи в Україні;
структури, функцій, клієнтів соціальної роботи та сфери діяльності соціального педагога.
Основними завданнями змістових модулів є формування у студентів відповідних умінь і навичок:
аналізу соціальних явищ, процесів, власного місця та ролі у суспільному житті країни;
користування різними способами запам'ятовування та відтворення навчальної інформації;
діагностування рівня сформованості власних організаційних та комунікаційних здібностей;
застосовування на практиці набутих знань;
реферування наукової літератури;
мікровикладення навчальної інформації.
Навчальний модуль ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ
Змістовий модуль 1. Сутність соціальної роботи в Україні
Змістовий модуль 2. Характеристика роботи соціального педагога
Структура навчального модуля "Вступ до спеціальності"
Змістовий модуль 1 Сутність соціальної роботи в Україні |
Змістовий модуль 2 Характеристика роботи соціального педагога |
Теоретичний матеріал для аудиторного вивчення |
Теоретичний матеріал для аудиторного вивчення |
1. Наукова організація праці студента. 2. Актуальні питання соціалізації особистості |
5. Основні напрями соціального становлення дітей і молоді. 6. Шляхи реалізації соціальної роботи з молоддю в Україні. 7. Професійний портрет спеціаліста з соціально-педагогічної роботи |
Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання |
Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання |
3. Актуальність соціальної роботи в Україні. 4. Соціальне виховання як предмет соціальної педагогіки. Завдання для самостійної роботи студентів до практичних (семінарських) занять. Інструктивні матеріали. Критерії оцінювання виконаних завдань. Індивідуальні навчально-дослідні завдання |
8. Рольовий аспект діяльності соціального педагога. 9. Міжнародні організації соціально-педагогічного напряму. 10. Клієнти соціально-педагогічної роботи і сфера діяльності соціального педагога. Завдання для самостійної роботи студентів до практичних (семінарських) занять. Індивідуальні навчально-дослідні завдання |
Підсумковий тест на виявлення рівня готовності студентів виконувати роль соціального педагога |
Підсумковий тест на виявлення рівня теоретичних знань |
Змістовий модуль 1
СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ
Тема 1
НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТА
Ще на початку XX ст. значного поширення набули дослідження з наукової організації праці (НОП). Вони мали за мету визначити найбільш досконалу форму організації трудових процесів на виробництві відповідно до наукових знань про закономірності трудової діяльності. Тоді ж були визначені загальні умови успішної праці: економні прийоми праці, правильна організація робочого місця та зручні інструменти, а також режим праці. Було встановлено, що є три періоди працездатності. Спочатку вона підвищується — це період входження в роботу. Упродовж другого періоду працездатність тримається на більш-менш сталому рівні. Це період усталеної працездатності. Протягом третього періоду працездатність знижується внаслідок стомлення. Виходячи з цієї загальної закономірності можна дійти висновку про необхідність започаткування будь-якої праці в помірному темпі, поступово його нарощуючи, а також про доцільність короткотривалого перепочинку задля подолання початкових проявів утоми.
Явище, пов'язане з поновленням працездатності, отримало назву "ефект Сєченова". Згідно з дослідженнями І.М. Сєченова для поновлення працездатності потрібна активна діяльність: активний, а не пасивний відпочинок. Подальші дослідження вчених у цьому напрямку дали змогу переконатися, що найкращим способом поновлення працездатності є зміна діяльності. Особливо доцільно чергувати фізичну і розумову працю.
Багато дослідників підкреслюють, що швидке стомлення під праці пов'язане з невмінням правильно її організовувати. Так, видатний фізіолог М.Є. Введенський підкреслював: "...стомлюються та знемагають не тільки від того, що багато працюють, а й від того, що погано (нераціонально) працюють!" На основі знань про закономірності нервової діяльності М.Є. Введенський визначив п'ять умов високої продуктивності праці, які стосуються як фізичної, так і розумової праці.
Під час виконання будь-якої роботи зусилля слід збільшувати поступово.
Необхідно дотримуватися звичного ритму роботи.
Доцільно зберігати звичну послідовність та системність роботи, дотримуватися встановленого для себе розпорядку дня, плану роботи.
Необхідно правильно чергувати працю та відпочинок, який має бути активним.
Для того, щоб праця завжди була продуктивною, необхідне щоденне тренування, яке сприяє формуванню навичок і звичок та їх закріпленню.
