- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •9. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •11. Система категорій політології
- •13. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •14. . Політика її види
- •15. . Політика її структура та функції.
- •16. Зміст етнонаціональної політики
- •17. Економічна політика
- •18. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •19. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •20. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23 Влада як явище сусп-політ. Життя
- •24. Поняття і функції політичної влади
- •25. Політична та державна влади
- •26. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •27. Основні концепції влади
- •31. Типи політичних систем
- •32. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •33. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •34. Основні функції пол. Системи
- •35. Типи політичних систем
- •37. Поняття держави та її головні ознаки
- •39 .Форми державного правління та форми державного устрою.
- •40. Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •41.Правова держава
- •43. Політичні режими!
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •46. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •47. Типи політичних партій.
- •49 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •50. Політичні партії центриської спрямованості
- •52. Типи груп тиску.
- •53. Партійні системи.
- •54. Політичне лідерство.
- •55. Політична свідомість..
- •56. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •58. Концепція екологічного соціалізму
- •59. Фашизм та неофашизм
- •60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.
- •61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
Усвідомлення політичних інтересів соціальними групами робить їх суб'єктами політики, а нерозуміння цих інтересів — об'єктами політики. Суб'єкти політики — це особи і соціуми, а також створені ними установи й організації, які беруть активну, свідому участь у політичному процесі.
Об'єктами політики є всі явища політ. та суспільного життя, на які спрямована діяльність суб'єктів політики. Ними можуть бути елементи політичної, економічної, правової і культурно-духовної підсистем суспільства, а також соціуми й окремі особи.
Соціальні групи та особи, які не усвідомлюють своїх соціальних інтересів, не здатні виразити їх безпосередньо або через організовані форми тиску, стають об'єктами політичного маніпулювання, жертвами обману і самообману, тому що не розуміють, чиї інтереси виражає та чи інша ідеологічна течія.
Людина як суб'єкт політики та основні параметри її діяльності.У демократ сус-ві пол-ка здійснюється для людей і через людей. Тому активна участь особи в політичному житті, роль людини як суб'єкта політики має велике значення-Політична діяльність індивідів може здійснюватись як політична участь (участь громадян у політичному житті суспільства) і як політичне функціонування.
Політична участь — це здійснення або підтримка певних акцій з метою висловлення Інтересів, позицій, вимог, настроїв, що панують у масах, формування їх у конкретні вимоги; здійснення тиску на органи влади, аби домогтися їх виконання, заявити свій протест чи підтримати певні рішення та дії.
Політичне функціонування — забезпечення участі політичних інституцій (державних установ, політичних партій, громадських організацій) в управлінні спільними справами.
23 Влада як явище сусп-політ. Життя
Влада- це основний елемент, що звязує політ систему сусп-ва в одне ціле. Саме влада визначає природу і стійкість політ системи, виражає волю соц. субєктів.Ця воля здійс-ся як обовязкова публічна.,що підкорює собі всіх членів сусп-ва. Влада забезпечує порядок, виражає та захищає докорінні інтереси та сукупну волю соц. обєднань, є засобом реалізації цих інтересів та волі. Влада має глибокий внутр звязок їз таким сусп. явищем як організація. Це і соціальний інститут і порядок відносин і цілеспрямована діяльність зі створення організації, підтримки стабільності та порядку. Влада є осмисленим, цілеспрямованим процесом, що визначає цілі, шляхи та засоби роз-ку сусп, організує відповідну діяльність його членів. Влада необхідна для організації сусп вир-ва, яке не мислиме без підкорення всіх його учасників єдиній волі.В загальному розумінні влада це здатність та мож-ть справлятипевний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою певних засобів-волі, авторитету, права, насильства.
24. Поняття і функції політичної влади
Політична влада, як один з найважливіших виявів влади, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що виражена в політиці. Поняття політичної влади ширше за поняття влади державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється не тільки в межах держави, а й у інших складових частинах соціально-політичної системи: у межах партій, професійних спілок, громадських, міжнародних організацій і т. п.
Політична влада відіграє надзвичайно велику роль у житті суспільства і виконує такі головні соціальні функції.
Інтегративна функція. Одним з основних призначень влади € інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів. Саме в такий спосіб владні структури намагаються уникати конфронтаційних проявів, запобігати конфліктам і долати їх, спрямовуючи хід політичних подій у конструктивне русло.
Регулятивна функція. Важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства. Володіючи такими інструментами, як право та система політичних норм, владні структури здійснюють політико-нормативне регулювання всіх процесів суспільного життя.
Мотиваційна функція. Однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різноманітних політичних сил та політико-організаційних структур.
Консолідуюча функція. Важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи. Ураховуючи характер і тенденції розвитку в суспільстві політичних відносин, політичних інститутів, норм політичного життя, а також виходячи з особливостей функціонування політичного режиму та рівня політичної культури, органи влади намагаються не допустити виявів конфронтації та консолідувати суспільство. Якщо влада є нездатною консолідувати різноманітні елементи політичної системи, це може призвести суспільно-політичне життя до серйозних деформацій та криз.
Стабілізаційна функція. Влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя. Стабільність влади виявляється у постійному зміцненні політичної системи, безперервному оновленні та розвитку демократичних політичних інститутів, у гарантованості та захисті політичних прав та свобод громадян.
