
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей дошкільного віку;
- •2. Анатомо-фіііологічні особливості організму дітей молодшого шкільного віку
- •3. Організаційні форми фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •4. Використання засобів та методів у процесі навчання руховим діям дітей дошкільного віку.
- •8. Анятомо-фізіодогічні особливості учнів середнього шкільного вису.
- •10. Завдання фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.
- •11. Аиатомо-фіїіологічні особливості учнів старштого шкільного віку.
- •12. Рекомендації з організації та проведення уроків фізичної культури з учнями старшого віку.
- •13. Контрольні якісні показника рівня фізичної культури учнів старшого шкільного віку.
- •14. Сприятливі періоди розвитку основних ру півні якостей учнів середнього та старшого шкільного віку.
- •15. Розвиток силових якостей у школярів.
- •16. Розвиток шиидкісно-силових якостей у школярів.
- •17. Розвиток швидкості у школярів.
- •18. Методиа ровит витривалості.
- •19. Розвиток спритності у школярів.
- •20. Розвиток гнучкості у школярів.
- •21. Значення організаційних форм фізичного виховання школярів та їх к іагифіклірії
- •22. Характеристика урочних форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •23. Характеристика малих позаурочяих форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •25. Оцінка фізично? підготовленоеті учнів.
- •27. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем фізичного розвитку
- •28. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем тілобудови
- •29. Особливості днференціації фізичного виховання учнів і різними властивостями нервової системи
- •31. Підходи до оріянізаш'ї уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи
- •32. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичного виховання і учнями спеціальної медичної групи
- •35. Особливості методики проведення занять фізичного виховання з учнями, які мають різні захворювання
- •34. Хронометрування уроку фізичної культури.
- •33. Визначення фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
34. Хронометрування уроку фізичної культури.
Хрономеїраж викорисговуєіься як самосіійний меюд педагогічного сіюсіереження для визначення «иіраї часу уроку на різні види діяльності вчителя або учнів. Він може служити і доповненням до візуальних спостережень для більш повного аналізу та оцінки уроку фізичної культури.
Можна хронометрувати окремі частини уроку та окремі періоди роботи на якому-небудь виді фізичних вправ. У процксі хронометрування спостереження ведеться за одним учнем, щоби зареєструвати наступні види діяльності:
і. Ш ао ортзгшзии загата {щкзаішш хртяі Фїксутгасг «ж.- «йтрачамкй «а ггнкгаантг і {крешіщшят зяявтхтштя «жтеу ш** варт (втжзчтвчіг стройові вправи, які учень виконус як навчальне завдання), установку та прибирання приладів, роздачу і збір інвентаря, переходи до місць занять, розрахунок і підготовку до гри.
2. Передача і сприйняття інформації. Вимірювання завдань уроку, пояснень і зауважень, спостереження за показом вправ, демонстрацією наочних посібників. Спеціально організовані спостереження за роботою товаришів дія оцінки їх спроб і допомоги. Короткі вказівки та репліки (менше 5с) можуть не фіксуватись.
3. Виконання фізичних вправ. Фіксується точний час роботи учня, кожна його спроба (рухливі ігри). У процесі спортивних ігор фіксується час від початку і до кінця гри.
4. Візамугаию*. Угалвзатаа чері-п для ^виотииїм» тжзаиииі. ■Фчксуггьої ~°вк- ■ВДиочиику. адрпеяігдаваний кчнтсжм дз» тлту лкяюйїяя "юшаотажийеті і паузи в очікуванні чергової спроби.
5- Простої. Всі нераціональні та невиправдані витрати часу з вини вчителя або учнів - запізнення на урок, пошуки інвентаря, усунення пошкоджень несправного інвентаря, порушення дисципліни, тощо.
Для вимірювання і фіксації часу використовується секундомір, який включається із дзвоником на урок і зупиняється після організованого
виходу учнів із залу (майданчика). Зафіксований показник заноситься у протокол, що має наступні колонки.
Види діяльності |
Час |
Компоненти уроку |
||||
|
|
Організац. уроку |
Передача інформац. |
виконання вправ |
відпочив, очікуван. черги |
' Простій |
По закінченні хронометрування починається обробка протоколу. Кожний вирахуваний показник - різниця між сусідніми показниками іхщшшіра ї ючнкгго /ю «жзеди ійкйясуггься у вшювоту <рвфу і <а5вв'яяава араїк зяфяхоеяшяо у другій швяшт часу, имо в інших ігкти колонках кожна наступна цифра записувалась на наступному рядку (стуненевоподібно). Горизонтальними лініями підкреслюються частини уроку. Потім сумієгься час по кожній колонці.
Наступний етап - визначення загальної і моторної щільності уроку. Загальна щільність уроку - відношення часу, витрачено: о па всі види педагогічно виправдано': діяльності (виключаючи час простою) до часу уроку, помноженого на 100 %. Моторна щільність уроку - відношення часу, витраченого на виконання вправ, до часу уроку, помноженого на 100 %.
Правильно виконаний хронометраж з детальним заповненням першої графи протоколу дозволяє мати додаткові відомості про кількість спроб (підходів) для виконання окремих навчальних завдань
Результати спостережень можна зообразити графічно у формі хронограми. Дія нього на спеціально підготовлений бланк, дотримуючись масштабу, переносять всі показники протоколу по тим компонентам за якими проводились спостережем» - кожний на окремому рядку*. "Згори хронограми веюувтгь основні види гярав, які пройшов учень яг час уроку■; Це паяепаус ятяатй аналіз уроку і забезпечує більшу наочність.