
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей дошкільного віку;
- •2. Анатомо-фіііологічні особливості організму дітей молодшого шкільного віку
- •3. Організаційні форми фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •4. Використання засобів та методів у процесі навчання руховим діям дітей дошкільного віку.
- •8. Анятомо-фізіодогічні особливості учнів середнього шкільного вису.
- •10. Завдання фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.
- •11. Аиатомо-фіїіологічні особливості учнів старштого шкільного віку.
- •12. Рекомендації з організації та проведення уроків фізичної культури з учнями старшого віку.
- •13. Контрольні якісні показника рівня фізичної культури учнів старшого шкільного віку.
- •14. Сприятливі періоди розвитку основних ру півні якостей учнів середнього та старшого шкільного віку.
- •15. Розвиток силових якостей у школярів.
- •16. Розвиток шиидкісно-силових якостей у школярів.
- •17. Розвиток швидкості у школярів.
- •18. Методиа ровит витривалості.
- •19. Розвиток спритності у школярів.
- •20. Розвиток гнучкості у школярів.
- •21. Значення організаційних форм фізичного виховання школярів та їх к іагифіклірії
- •22. Характеристика урочних форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •23. Характеристика малих позаурочяих форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •25. Оцінка фізично? підготовленоеті учнів.
- •27. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем фізичного розвитку
- •28. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем тілобудови
- •29. Особливості днференціації фізичного виховання учнів і різними властивостями нервової системи
- •31. Підходи до оріянізаш'ї уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи
- •32. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичного виховання і учнями спеціальної медичної групи
- •35. Особливості методики проведення занять фізичного виховання з учнями, які мають різні захворювання
- •34. Хронометрування уроку фізичної культури.
- •33. Визначення фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
31. Підходи до оріянізаш'ї уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи
Аналіз діїераіурних джерел, в яких висвіїлих ться фізичне виховання учнів із захворюваннями різних органів і сисгем організму, дозволяє консгагуваги, що науковцями проводиться активний пошук шляхів покращання рівня здоров'я дітей. Проте, не може не викликані стурбованості невизначеність самої системи організації фізичного виховання школярів спеціальних медичних груп. На сьогоднішній день існує кілька підходів, пю практикуються ■ процесі організації уроків фізичної культури з учнями спеціальних медичних груп.
1. "**''.......■" учнів від залазь фізичними вправами на уроках фізичної культури. Причиною такого рішення є довідка від лікаря, в якій
рекомендується звільнити дитину від виконання фізичних вправ у зв'язку з хворобою окремого органу. Такий підхід видасться необгрунтованим, оскільки дитину слід звільнити лише від окремих рухових дій чи певних навантажень, які негативно впливають на її здоров'я. В той же час, повністю звільняти учня від всіх фізичних вправ недоцільно, оскільки наукові дослідження переконливо доводять ефективний вплив рухової активності дітей на їх стан здоров'я.
2. Спільні заняття учнів спеціальної та основної медичної групи під керівннитвом одного вчителя. Основна причина такого підходу полягає у відсутності штату викладачів, оскільки з учнями 1-9 класів згідно нормативних документів урок фізичної культури в класі проводить лише один вчитель Такий шлхід вимагає диференційованої о підходу до значної кількості учнів, оскільки вчителю необхідно проводити заняття з учнями основної медичної групи і водночас давати індивідуальні завдання учням підготовчої і спеціальної медичних груп. Ефективність такого підходу буде незначною, оскільки вчителю доводиться в значній мірі розпилювати свою увагу на велику кількість дітей, які виконують різні завдання
3. Стам» таяятга утаїв сптімальмоі та тлгяїгговчіл іаедичтюї трупи тгід ткртакїішж»* одягяо вчителя. Такий підхід видається біти» ефективнішим, ніж попередній, оскільки вчитель працює лише з частиною класу і може частіше звертати свою увагу на діяльність кожного окремого учня. Разом з тим, такій підхід вимагає збільшення штату' викладачів, а отже, адміністрації школи необхідно знаходити додаткові джерела фінансування.
4. Заняття учнів спеціальної медичної ірупи на уроках фізичної культури, що проводяться окремою підірупою за розкладом уроків основної медичної групи. Такий підхід з точки зору ефективності роботи з учнями спеціальної медичної групи видається ще кращим за попередній. В той же час, актуальною залишається і проблема наявності штату викладачів.
5. Заняття учнів спеціальної медичної групи на уроках фізичної культури, що проводяться в іюзаурочний час. Позитивними рисами такого підходу є: по-перше, значне зменшення проблеми наявності штату викладачів, оскільки таким чином можна організувати кілька іруа, до яких би входили діти з різних класів ї одйштотйимк видами захворювань: гю-друге, діяльність дУгей в пяшх групах с продуктивною, а робота вчителя є більш кваліфікованою. Недоліком даного підходу є, по-перше, погіршення організації навчальної діяльності учнів спеціальної медичної групи в цілому, оскільки їм на уроках фізичної культури, що проводяться згідно розкладу, доводиться, в кращому випадку, здійснювати розумову діяльність, що сприятиме зниженню розумової працездатності, а також учням спеціальної медичної групи доводиться відводити свій час на проведення занять з фізичного виховання у іюзанавчалмшн час По-друге, в незначній мірі але все ж актуальною залишається проблема наявності штату викладачів.
Тайм* чинш, на вибір того чи іншого підходу до організації робот з фжчнот виховати учнів спеїшш/ої медичної групи аітшжт, різноманітні фактори. Вже попереднє ознайомлення виявляє очевидну необірунгованість першого підходу. Ефективність інших можна визначити лише з урахуванням всіх об'єктивних і суб'єктивних обставин функціонування кожного конкретного навчального закладу. Виходячи з інтересів дітей спеціальної медичної групи, найбільш ефективними вилаються є два останні підходи, Четвертий підхід не вимагає корекцій у протіканні навчального процесу, однак вчителю необхідно давати диференційовані завдання учням з різними захворюваннями і менше звертати увагу на кожного учня зокрема. В свою чергу, п'ятий підхід передбачає кращі умови для співпраці вчителя з учнями, оскільки в групі можна зібрати учнів з однотипними захворюваннями, але проведення таких занять вимагає додаткового часу, порушуючи тим самим навчальний режим учнів.
До об'єктивних чинників, що перешкоджають ефективно організувати уроки фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи, слід віднести неможливість органіаувата привезе»»* урок» з> гятввальноіо кількістю хворих дітей в 'ю'я'ягу і норматпттхт вимогами щодо мінімальної кількість учнів у навчальній групі. Крім того, слід відмітити недостатній рівень підготовленості фахівців до роботи з дітьми п різними видами захворювань, а також недосгатне матеріально-технічне забезпечення місць занять.
До суб'єктивних чинників, що перешкоджають ефективно організували уроки фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи, слід віднести ставлення медичного персоналу навчального закладу до рухового режиму учнів спеціальної медичної групи, ставлення батьків до організації уроків фізичної культури, відношення учнів до сумлінного виконання завдань вчителя, думка однокласників про перебування учня у спеціальній медичній групі та інші. :