18. Методиа ровит витривалості.

Визначальною рисою методики витривалості у шкільний період є поступовий перехід від вправ, спрямованих переважно на збільшення аеробних можливостей організму ( в аспекті розвитку загальної витривалості) до розвитку спеціальної витривалості у вправах рівного характеру, в тому числі субмаксимальної та максимальної"потужності.

У 11-12 років для розвитку витривалості найефективнішим засобом г рівномірний біг зі швидкістю 2,6 м/с - для хлопчиків 2,5 м/с - для дівчаток. Допустима тривалість навантаження даної спрямованості становить 13-14 хв. Або 2-3 км. Вілновлювальний період після даних навантажень становить 3-5 хв. І тому на занятті для розвитку витривалості слід відводити до 16-20 хв. У випадку, якшо навантаження на витривалість надається інгервальним методом (наприклад, 1 хвилина бігу - зо сск. відпочинку, або 1 хв; бігу - І хв. відпочинку, тобто у співвідношенні 1;0,5 або 1:1), то мжна плакувати 10-1 і повторень даного навантаження Перед початком наступного новюреннх ЧСС не повинно перевищувати 12-140 ул/хв.

Розвиток витривалості бігу школярів 12-13 років доцільно починати з кросової підготовки та рівномірного пробігу зі швидкістю 1-2 м/с 200-400 метрових відрізків повторно почергово з прискореною ходьбою (30-50 м>. Після нього вводяться перемінний біг (200-400 м зі швидкістю 2-3.5 м/с і 30-50 м прискореного бігу зі швидкістю 4-4,5 м/с.

Якшо можливостей виконувати вправу на витривалість на стадіоні немає, застосовувати повторний біг на відрізках (за умов спортивного залу). Найкраще виконувати .даний біт серіями. Після серії (2-3 повторення біту яо 10-15 м) ЧСС, ж яовиияз бути нижчою віл і 15-120 удіхв. у середньому і старшому шкільному віці.

Враховуючи природній спад після 14 років показники витривалості у дівчаток, для них з цього віку передбачають менш значні навантаження на витривалість, ніж у тшоттів-нідлітків і юнаків.

Для розвитку загальної витривалості у підлітків рекомендується використовувати безперервну тривалу роботу, яка найбільше виконується з перемінною швидкістю. Аеробна витривалість розвивається з показниками ЧСС під час роботи 110-160 уд/хв - залежно від віку та рівня тренованості.

Найпростіший спосіб підготовки підлітків до складання навчального норматив) на витривалість іюляї аг у тренуванні на збільшення довжини дистанції. Після досягнення спроможності пробігти всю дистанцію поступово збільшують швидкість бігу' з доведенням її до нормативної, яка забезпечує вкконаш» нормативу.

Варіантом підготовки підлітків до складання навчального нормативу до бігу на загальну витривалість може слугувати наступний. Тренувальне навантаження виконується серіями, де кожна серія являє собою частину нормативної дистанції; її моделюють за швидкістю, що вимагається, з тим, щоб в сумі одержати довжину цієї' дистанції" У міру поліпшення тренованості інтервалу відпочинку в середині серій поступово зменшується до повного їх зникнення.

До розвнтху витривалості у старшокласників використовують біг у іруні, біг на 400, 100-200 м по 3-4 рази, біг на 300-400 м по 1-2 рази, біг на 1200-1500 м у перемінному темпі, подолання днсганції до 5 км з перемінною інтенсивністю та кількома прискореннями по 400-500 м, пересування на лижах з різномірною швидкістю до 10 км, повторне подолання на лижах на швидкості відрізків по 500 м 2-3 рази, ходьба на лижах до 6 км з перемінною інтененкніегю та оаькв&а нрксквреннтен, плавання внвченіти зюабшт № 300 м з рівнвжртю гз перемінною швидкістю, повторне подолання відрізків (6-8 разів по 10-15 м, по 5-6 разів-по 25 м, 4-5 разів по 50 м, 3-4 рази-по 100 м. Довжина дистанції плавання на уроці становить 600-650 м або 850-900 м).

Один із методів швидкісної витривалості полягає у повторному нробіганні всієї дистанції на максимальній швидкості, при цьому відпочинок між нробігами має бути достатнім для відновлення працездатності оріанізму. Інший спосіб полягає у повторному пробіїанні коротких відрізків. їх довжину доберають так, июб учень міг гддтримудати на них нівцдкісхь, яка вщяшш^- ідаганпвлещшу «асу.

До різновидів витривалості відносяться витривалість силові о характеру, яка вимагається віл учнів під час складання нормативу в підтягуванні.

Одним із відомих способів підготовки до цього нормативу є повторним (через проміжок часу, достатнього для відновлення працездатності) виконання підтягувань (до відмови) в кожному підході.

Інший спосіб полягає в повторному ваиконанні цієї силової вправи серіями, де кожна серія сумарно дорівнює навчальному нормативу. В середині серії час відпочинку послідовно скорочується, а між серіями мас забезпечувати повне відновлення працездатності.