19.Система правоохоронних органів Укр.

Одне з центральних місць у різноманітній та багатоплановій діяльності держави займає виконання завдань із захисту прав і свобод людини, охорони прав та законних інтересів державних і недержавних організацій, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями. Цей різновид державної діяльності в юридичному аспекті отримав найменування „правоохоронна діяльність", а заклади, що її здійснюють, - „правоохоронні органи". Дані поняття ще перебувають у стадії становлення і навколо них серед фахівців тривають активні дискусії. Неоднозначне розуміння цих правових категорій зумовлене, головним чином, відсутністю чіткого визначення поняття "правоохоронні органи" у законодавстві України. Правоохоронна діяльність як багатоаспектна діяльність спрямовується політичними й управлінськими засобами на блокування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів. Складна система правоохоронної діяльності реалізується у різних типах право застосовних дій: правовстановлю-вальних, правозабезпечувальних, правопримушувальних і право-відновлювальних.» Структурно до системи правоохоронної діяльності входять: діяльність органів із забезпечення правосуддя; діяльність органів прокуратури; діяльність з виявлення, запобігання та розслідування злочинів; - діяльність із захисту державної безпеки, державного кордону та охорони громадського порядку. В Україні за чинним законодавством можлива тільки державна правоохоронна діяльність. Недержавна правоохоронна діяльність не передбачена, хоч участь громадян в охороні правопорядку та державного кордону є досить розвиненою та регламентованою. Основними суб'єктами правоохоронної діяльності є правоохоронні органи. Згідно зі Законом України „Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів", до них належать: органи прокуратури; органи внутрішніх справ; органи служби безпеки; органи охорони державного кордону; органи й установи виконання покарань; митні органи; органи державної податкової служби; органи державної контрольно-ревізійної служби; органи рибної охорони; органи державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції (ст. 2). Отже, правоохоронний орган - це державний орган, основним предметом діяльності якого є законодавчо-визначені функції, статус з охорони права, відновлення порушеного права, організація виконання покарання, захисту державної безпеки, підтримки правопорядку та забезпечення стану законності.

20. Здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції

Основними функціями судової влади в Україні є здійснення правосуддя - цивільного, господарського, адміністративного і кримінального. На важливість цих функцій вказує і назва відповідного розділу Конституції України - "Правосуддя". Тобто судова влада, передовсім, асоціюється з правосуддям, що відображає сутність і зміст судової влади та призначення судів у суспільстві і державі.

Водночас функції судової влади не обмежуються виключно функціями правосуддя. Вони є багатогранними і різноманітними, тому слід говорити про множинність цих функцій.

Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Багатоманітність функцій судової влади відображується в множинності функцій Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції в Україні.

Функції судів загальної юрисдикції є основною складовою системи функцій судової влади загалом. Вони здійснюють правосуддя з цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ, тоді як Конституційний Суд України є єдиним органом конституційного правосуддя в Україні.

Отже, функції судів загальної юрисдикції - це основні напрями та види діяльності судів загальної юрисдикції з метою розгляду й вирішення справ у сфері цивільного, господарського, адміністративного та кримінального правосуддя, що здійснюється виключно судами на підставах, у межах та порядку, які передбачені Конституцією України та законами.