33. Суб'єкти адміністративного права

Суб’єкт адміністративного права – це юридична чи фізична особа, що є носієм прав і обов’язків у сфері державного управління, передбачених адміністративно-правовими нормами, та має здатність надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати. Обов’язковою умовою визнання особи (юридичної чи фізичної) суб’єктом адміністративного права є наявність у неї елементів адміністративної правосуб’єктності. Переважна більшість джерел вказує на виділення таких елементів правосуб’єктності, як правоздатність та дієздатність. Адміністративна правоздатність при цьому розуміється, як здатність бути носієм прав і обов'язків у сфері державного управління і виникає в громадян з моменту народження й припиняється з їхньою смертю. Адміністративна дієздатність розуміється, як здатність своїми діями здійснювати надані права, виконувати встановлені обов'язки й нести юридичну відповідальність за свою поведінку, наступає вона у фізичних осіб з досягненням певного віку. Адміністративна право- і дієздатність юридичних осіб виникає і втрачається одночасно В той же час, можна навести ряд прикладів, коли подібні визначення застосувати до суб’єктів адміністративного права виявляється неможливим.

34. Ознаки правової держави

Ознаки правової держави. 1. Верховенство закону у всіх сферах життя суспільства 2. Діяльність органів правової держави базується на принципі поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. 3. Взаємна відповідальність особистості і держави. 4. Реальність прав і свобод громадянина, їх правова і соціальна захищеність. 5. Політичний і ідеологічний плюралізм, що полягає у вільному функціонуванні різноманітних партій, організацій, об'єднань, що діють у рамках конституції, наявності різноманітних ідеологічних концепцій, течій, поглядів. 6. Стабільність законності і правопорядку в суспільстві.

35. Органи місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування – пpaвo тep гpoмaди caмocтiйнo виpiшyвaти питaння мicцeвoгo знaчeння в мeжax Koнcт тa ЗУ. Boнo мoжe здiйcнювaтиcя тep гpoмaдoю як бeзпocepeд-ньo, тaк i чepeз opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння.

Органами місцевого самоврядування є районі та обласні ради. Територіальні громади обирає населення відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням на чотири роки, ті в свою чергу обтрають відповідно сільського, селищного та міськ голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

Усі передбачені Конституцією та законодавством Ук органи самоврядування й самоорганізації мають власну матер та фін основу, на яку поширюється їхня компетенція.

ЗУ “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р. проголошує, що місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади само-стійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та ЗУ.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на засадах: народовладдя, законності, гласності; колегіаль-ності; поєднання місц і держ інтересів; виборності; правової; організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах власних повноважень та ін.