- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України (1945-1952 рр.).
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України у повоєнний період. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи 1960-1980-х рр.
- •117. Полiтична опозицiя другоi пол. 60-х — сер. 80-х рр.В Україні: програмнi та органiзацiйнi засади
- •124. Становлення багатопартiйної системи в Українi на етапі перебудови. Класифiкацiя полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi
- •126. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків
- •129. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності. Прийняття Конституції України, її значення
- •130. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •133.Міжконфесійні відносини
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок ташляхів реалізації.
- •137. Вступ України до сот.Проблематичність,перспективи
- •138. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2004-2010.
- •140. Вітчизняні політики перед виборами поливали один одного брудом, як ніколи раніше.
106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р. — Сталінградеька битва, яка поклала початок корінному перелому в війні на користь СРСР.18 грудня 1942 р. — звільнення першого населеного пункту УРСР — с. Півнівки Ворошиловградськрї обл 5 липня — 23 серпня 1943 р. — Курська битва, в ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас Вересень—листопад 1943 р. — героїчна битва за Дніпро 6 листопада 1943 р. — визволення Києва. 24 грудня 1943 р. — 29 лютого 1944 р. — Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевчевківська (найбільша, що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис.чол..), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-криворізька операції. 4 березня — середина квітня 1944 — Проскурово-Чернівецька,| Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну.8 квітня — 12 травня 1944 р. — Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму. 8 жовтня 1944 р. — визволення останнього окупованого фашистами населеного пункту УРСР — с. Лавочне Дрогобицької області. 28 жовтня 1944 р. — завершилося визволення Закарпаття, остаточне вигнання фашистських окупантів з українських земель. Радянські війська розпочали свій похід на захід, який закінчився перемогою у травні 1945 р .Наприкінці війни відбулися події, які мали велике історичне значення. Розпочався процес юридичного оформлення зх кордонів Укр. , у результаті якого більшість укр. земель були об’єднані в межах однієї держави. На Ялтинській конференції (1945) лідерів СРСР, США, та Великобританії було визнано приєднання Зх-Укр земель до СРСР. Ця домовленість була реалізована у двосторонніх договорах з Польщею та Чехословаччиною. А також в умовах мирного договору з Румунією. У результаті Сх. Галичина, Пн Буковина, Закарпаття та Пд. Бессарабія остаточно увійшли до складу України. 1954р до УРСР було приєднано Крим.
107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
В травні 1944 р за звинуваченням у зраді з півострова Крим було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис татар, 15 тис греків, 12.4 тис болгар, 10 тис вірмен. В кінці 1943 — на початку 1944 р. приймались рішення про висилку за межі України “пособників німецьким окупантам». В березні 1944 р. Державний Комітет Оборони (ДКО) прийняв постанову про виселення із західних областей УРСР родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА на північ і схід .8 вересня 1944 р. було підписано угоду між Польським Комітетом Національного Визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення з території Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Українців змушували терором до виїзду з Польщі. Близько 5 тис їх загинуло. На початок серпня 1946 р., коли було офіційно оголошено про закінчення «репатріації», на територію України було переселено понад 480 тис осіб.
108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
Героїчною працею в тилу трудящі Укр. зміцнювали обороноздатність країни: шахтарі Донбасу працювали в Карагандинському, Челябінському, Підмосковному вугільних басейнах; за участю укр. гірників відкривалися нові родовища руд в Уралі і Сибірі.. У Нижньому Тагілі Харківський завод ім. Комінтерну виробив 35 тис. танків Т—34. За роки війни значний внесок у забезпечення продовольством Червоної армії та працівників тилу зробили хлібороби з України, евакуйовані у переважно Поволжя, Казахстан і Азербайджан. Могутня промислова база, великий досвід організаційної та виробничої діяльності спеціалістів і робітників України допомогли створенню в тилу потужного військово-промислового комплексу СРСР. На Уралі й у Сибіру виникли нові галузі виробництва — авіаційна, танкова, тракторна, моторотурбобудівна, електротехнічна промисловість, вугледобувне і хімічне машинобудування, металургія якісного металу, труб і прокату; у Казахстані — чорна металургія , машинобудування, металообробна, хімічна, легка промисловість; у Киргизії — кольорова металургія, енергетична, металообробна, шкіряновзуттєва, трикотажна, швейна промисловість; у республіках Середньої Азії — чорна і кольорова металургія, вугільна, легка промисловість. Народ України дав Збройним силам СРСР 6 млн бійців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живий, став на все життя інвалідом. Із численної армії партизанів і підпільників, які вели боротьбу з фашистами на території України, 59% були українцями. Багато українців брали активну участь у русі опору в Зх-Європейських країнах.