- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни.
- •2. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит
- •3. Навчальна карта самостійної роботи студентів
- •4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
- •5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •6. Зразок екзаменаційного білету для студентів денної і вечірьої форм навчання.
- •3.Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
- •5. Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
- •7.Рекомендована література
5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
Поточний контроль здійснюється у таких формах:
1.Контроль систематичності та активності роботи на практичних, семінарських та лабораторних заняттях.
Усне опитування та перевірка на практичних заняттях знань згідно з тематикою практичних занять; а також матеріалу, винесеного на самостійне вивчення. Рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях, активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття оцінюються від 0 до 5 балів.
2.Виконання контрольних завдань.
Виконання письмової контрольної роботи. Білет для контрольної роботи містить чотири завдання. Перелік теоретичних питань та практичних завдань, що виносяться на контрольну роботу див. п. 9.1 та п. 9.2. Оцінюються результати контрольної роботи від 0 до 10 балів.
3.Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.
Вибіркові види СРС. Студент обирає один з видів запропонованих вибіркових завдань для самостійного опрацювання (див. карту самостійної роботи студента п.2.1-2.2).Результати обраного завдання оцінюються від 0 до 5 балів.
Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 20 балів.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту.
Іспит проводиться у письмовій формі за потоковою системою. Кожен студент отримує білет, що містить 10 завдань. Завдання білету охоплюють усі теми дисципліни “Економіко–математичне моделювання” згідно затвердженій навчальній програмі. Кожне завдання білету оцінюється за шкалою : 10; 8; 6; 0 балів, а саме:
10 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні;
8 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо;
6 балів ставиться, якщо відповідь правильна, але недостатньо обґрунтована; допущені суттєві помилки;
0 балів ставиться, якщо відповідь неправильна або відсутня, чи допущені грубі помилки, які свідчать про те, що студент не володіє відповідним матеріалом.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.
6. Зразок екзаменаційного білету для студентів денної і вечірьої форм навчання.
1.Економічна постановка та математична модель задачі лінійного програмування (на прикладі задачі визначення оптимального плану виробництва).
2.Використання узагальненого методу найменших квадратів при порушенні умови незалежності залишків моделі регресії.
3.Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
4.Фірма спеціалізується на виробництві офісних меблів, зокрема випускає дві моделі збірних книжкових полиць: А та В. Полиці обох моделей обробляють на двох верстатах: шліфувальному та полірувальному. Тривалість обробки у хвилинах однієї полиці кожної моделі відома:
Тип верстату |
Тривалість обробки однієї полиці, хв. |
|
|
А |
В |
Шліфувальний |
15 |
40 |
Полірувальний |
50 |
30 |
Час роботи обох верстатів обмежений і становить: для шліфувального 600 хв., для полірувального – 900 хв. на тиждень.
Вивчення ринку збуту показало, що тижневий попит на книжкові полиці обох типів не перевищує 20 одиниць.
Прибуток фірми від реалізації однієї полиці моделі А становить 300 грн., а моделі В – 400 грн.
Визначити обсяги виробництва книжкових полиць різних моделей, що максимізують прибуток фірми.
Необхідно: 1) записати математичну модель задачі; 2) знайти оптимальний план; 3) визначити двоїсту оцінку для ресурсу – час роботи шліфувального верстату.
5. Модель, яка
характеризує залежність річного обсягу
заощаджень сім’ї від величини доходу
та реальної процентної ставки, має
вигляд:
(п=30).
Відомі значення t-cтатистики: t1 = 4,7, t2 = 1,3.
Необхідно: 1) перевірити статистичну значущість параметрів моделі при = 0,04; 2) побудувати довірчі інтервали для параметрів при γ = 0,95.
6. Розглядаються два проекти А та В щодо інвестування. Відомі оцінки прогнозованих значень доходу від кожного з цих проектів та відповідні значення ймовірностей. Цифрові дані наведено в таблиці.
Потрібно оцінити міру ризику кожного з цих проектів та обрати один із них для інвестування (той, що забезпечує меншу величину ризику), якщо за величину ризику приймається: величина семіваріації; величина коефіцієнта семіваріації.
Оцінка можливого результату |
Прогнозований прибуток ($млн.) Проект А |
Прогнозований прибуток ($млн.) Проект В |
Значення ймовірностей |
Песимістична |
300 |
240 |
0,25 |
Стримана |
1000 |
900 |
0,50 |
Оптимістична |
1500 |
1800 |
0,25 |
Зразок екзаменаційного білету для студентів заочної форми навчання.
1. Проблеми оцінювання адекватності економіко-математичної моделі.
2. Економічна постановка та математична модель задачі лінійного програмування (на прикладі задачі визначення оптимального плану виробництва).
3. Використання узагальненого методу найменших квадратів при порушенні умови незалежності залишків моделі регресії.
4. Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести приклади та дати відповідні пояснення.
